Справа № 227/1681/24
(2/199/1601/25)
Іменем України
25.02.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Попружко Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Горлиця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членських внесках на утримання будинку, споруд та прибудинкової території, -
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членських внесках на утримання будинку, споруд та прибудинкової території.
В обґрунтування позову зазначив, що 02.08.2016 року відбулася державна реєстрація Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Горлиця».
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Горлиця» здійснює комплексне обслуговування об'єктів.
Протоколами загальних зборів членів ОСББ «Горлиця» від 25.11.2019 року та 30.01.2022 року, затверджено на відповідні періоди розміри внесків співвласників ОСББ «Горлиця» на утримання будинку та прибудинкової території за м2.
Відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_1 , яка входить до складу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Горлиця».
У зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед позивачем по сплаті членських внесків у розмірі 9239,48 грн., яку позивач просив стягнути на його користь із відповідача, а також судові витрати.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачеві надіслано ухвалу про відкриття провадження по справі, іншим учасникам справи надіслано копії позовної заяви та додані до неї документи.
Відповідачу визначено строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачеві роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів із дня отримання відзиву відповідача на позов.
Відповідач ОСОБА_1 не скористалася своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи які беруть участь у справі, не викликались.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.08.2016 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Горлиця», яке є юридичною особою (а.с.16-18).
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Горлиця» здійснює комплексне обслуговування об'єктів (а.с.16-18).
Протоколами загальних зборів членів ОСББ «Горлиця» від 25.11.2019 року та 30.01.2022 року, були прийняті рішення щодо встановлення розміру членських внесків на належне утримання (управління) будинку, а саме: з 25.11.2019 року у розмірі 4,50 гривень за 1 м2; з 30.01.2022 року у розмірі 6,00 гривень за 1 м2, що підтверджується протоколами загальних зборів (а.с.7,8).
У відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість по сплаті членських внесків за період із березня 2021 року по березень 2024 року у розмірі 9239,48 гривень, яка підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою про заборгованість, розрахунками суми членських внесків та випискою за особистим рахунком (а.с.6,10,11,20).
У той же час, матеріали справи взагалі не містять жодних доказів належності відповідачу на праві власності квартири АДРЕСА_1 , як не містять і доказів, що остання є наймачем вищевказаної квартири. Тобто, відсутні докази як того, що ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку, де утворено та діє ОСББ «Горлиця» так того, що остання є наймачем житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку (далі співвласники) це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Нормами ст.ст.319, 322, 382 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом норм ст.ст.7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Колективний споживач зобов'язаний забезпечувати розподіл між споживачами, об'єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 7 Правил передбачено, що власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків) (далі - об'єднання). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, в тому числі звертатися до суду в разі відмови співвласника своєчасно та у повному обсязі сплачувати внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно з ч.3 ст.815 ЦК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Нормою ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
За змістом ст.ст.12, 13, 76, 81, 89 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що відповідач є наймачем житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , де створено і діє ОСББ «Горлиця», та має виконувати свій обов'язок щодо сплати внесків та інших обов'язкових платежів.
Однак, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, з яких би можна було б встановити наявність у відповідача як права власності з певного часу на вищевказану квартиру так і те, що вона є наймачем вищевказаної квартири.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, як це закріплено правилами ч.4 ст.12 ЦПК України.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, із власної ініціативи, як це закріплено положеннями ч.7 ст.81 ЦПК України.
Відповідно до статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Із огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, то понесені позивачем судові витрати в розмірі 3028,00 грн. на підставі ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Горлиця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членських внесках на утримання будинку, споруд та прибудинкової території, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.Г.Якименко