Справа № 164/496/25
п/с 1-в/164/282/2025
28 лютого 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника адміністрації державної
установи «Маневицька виправна колонія № 42» ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про приведення у відповідність вироків відповідно до вимог положень Закону № 3886-IX від 18.07.2024, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся в суд з клопотанням про приведення у відповідність до вимог закону про декриміналізацію вироку. Вимоги обґрунтовано тим, що 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив звільнити його від відбування покарання, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Заслухавши пояснення засудженого, який клопотання підтримав, думку представника адміністрації установи, висновок прокурора, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що вказане клопотання підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року, ОСОБА_5 було засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки, призначеного за даним вироком, шляхом часткового складання, приєднати 4 (чотири) місяці обмеження волі, невідбутого покарання на вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.11.2018 за ч. 2 ст. 185 КК України, визначиваши остаточне покарання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України ОСОБА_5 у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
ОСОБА_5 засуджений за вчинення 04.04.2020 відкритого викрадення майна (грабіж) вартістю 1105 грн., 90 коп.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 березня 2021 року, вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року щодо ОСОБА_5 залишено без змін, а апеляційну скарну без задоволення.
Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2018 року, ОСОБА_5 було засуджено за ч. 2 ст. 185, ст. 75, ст. 76 КК України на 2 роки обмеження волі з застосуванням 2-х років іспитового строку.
ОСОБА_5 засуджений за вчинення 22.12.2017 крадіжки майна вартістю 301 грн. 20 коп.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 1 січня 2017 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян (загальна податкова соціальна пільга) становила 800 гривень, отже, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становили 1600 гривень.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинено відкрите викрадення майна (грабіж) 04.04.2020 вартістю 1105 грн., 90 коп., неправомірну діяльності ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року, тому вказане діяння є кримінальним правопорушенням - злочином.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про приведення у відповідність вироків відповідно до вимог положень Закону № 3886-IX від 18.07.2024 та звільнення його від подальшого відбування покарання - задовольнити частково.
Встановити такою, що підпадає під декриміналізацію діяння, вчинення крадіжки засудженим ОСОБА_5 , згідно вироку Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2018 року, за епізодом 22.12.2017- на суму 301 грн. 20 коп.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 2 ст. 74 КК Українизвільнити від відбування покарання, призначеного йому вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2018 року, за ч. 2 ст.185 КК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_5 діяння.
В зв?язку із звільненням ОСОБА_5 відвідбування покаранняза вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2018 року, за ч. 2 ст. 185 КК України - ст. 71 КК України у вироку Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року, застосуванню не підлягає.
ОСОБА_5 вважати засудженим за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року за ч. 2 ст. 186 КК України з призначеним покаранням у виді 4 роки позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області ОСОБА_1