Справа № 522/3494/25
Провадження № 2-з/522/134/25
28 лютого 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Тетькової В.М.,
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, інша особа: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просила:
витребувати від Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Код ЄДРПОУ: 14282829, адреса: 04070, Україна, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок, 4) наступну інформацію та надати: повні реквізити рахунку ОСОБА_2 (номер картки НОМЕР_1 ) у АТ «ПУМБ», з обов'язковим зазначенням РНОКПП ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви Заявником зазначено, що наприкінці грудня 2024 року початку січня 2025 року, ОСОБА_1 в соціальній мережі «Telegram», контактом Дарією (номер телефону, який вказаний у телеграмі +51-927-587-370), яка представилась фінансовим менеджером невідомої організації, було запропоновано подати заявку на роботу на неповний робочий день.
Суть даної роботи полягала у виконанні поставлених готельних завдань, переводячи при цьому грошові кошти невідомим особам, за якими нібито нараховувались бали. Ввійшовши поступово в довіру, контактом ОСОБА_3 запевнялось, що в найкоротший період часу при мінімальних інвестиціях дохід Заявника збільшиться в декілька разів, а при великих вкладеннях, дохід збільшиться в 40 разів, для цього потрібно було постійно вносити грошові кошти на особистий рахунок невідомих фізичних осіб. Користуючись юридичною необізнаністю та розуміючи, що ОСОБА_1 легко піддається на маніпулювання, вищезгаданою особою, було запропоновано вкладати значні грошові кошти, задля виконання готельних завдань, при цьому запевняючи її, що всі вкладені кошти будуть повернуті разом із нарахованими бонусами за таку роботу. Маючи повну довіру ОСОБА_1 , так як контакт ОСОБА_4 постійно була на зв'язку, ОСОБА_1 нічого не підозрюючи, не звертала увагу на ті обставини, що дана робота по виконанню готельних завдань, шляхом переведення особистих коштів Заявника є шахрайською схемою та жодних коштів ОСОБА_1 повернуто не буде.
Однією із таких операцій слугує переведення грошових коштів на рахунок невідомої особи для ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у розмірі 93 686,14 грн., який був наданий фінансовим менеджером ОСОБА_4 , що вбачається з особистого листування між ОСОБА_4 та Заявницею, копію даного листування надано разом із даною заявою.
На підтвердження вищезгаданої фінансової операції, Заявником надано до суду копії платіжних інструкцій № 029034185264 від 02.01.2025 року, № 029034222510 від 02.01.2025 року, № 029034663346 від 02.01.2025 року, № 029034967884 від 02.01.2025 року, № 029033779911 від 02.01.2025 року.
Також ОСОБА_1 зверталась увага суду, що фінансовим менеджером було надано реквізити на які потрібно було переводити кошти саме фізичних невідомих осіб, а не компанії, яка давала роботу ОСОБА_1 , що також є дивним, адже контактом ОСОБА_4 не повідомлялось хто є дані особи.
Окрім того, у заяві про забезпечення доказів зазначено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було укладено жодного договору та й взагалі жодного договору Заявниця ні з ким не укладала, у зв'язку з чим грошові кошти були помилково зараховані на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 та остання безпідставно набула їх, оскільки ніяких договірних правовідносин між останніми не існує.
Після того, як ОСОБА_1 повідомила фінансового менеджера, що вона не може вивести кошти, їй було повідомлено, що дані кошти застрягли в фінансових операціях та їх виведення не вбачається за можливе.
Також було вказано, що задля виведення коштів, вкладених Заявницею, їй потрібно перевести ще більшу суму, що також слугує підтвердження протиправності набутих грошових коштів ОСОБА_2 ..
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 було безпідставно набуто грошові кошти Заявника та за ст. 1212 ЦК України, дане майно (грошові кошти) повинні бути повернені ОСОБА_1 , адже ОСОБА_2 набула їх без достатньої правової підстави.
Також нею було зазначено у своїй заяві, що ОСОБА_1 має на меті звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів із позовною заявою про стягнення безпідставно набутих коштів.
Однак, вона не зможе дотриматись всіх вимог ст. 175 ЦПК України, де вказані вимоги до позовної заяви, оскільки останній невідомі ні РНОКПП ОСОБА_2 , ні її дата народження.
Відсутність даної інформації в позовній заяві ОСОБА_1 , позбавить суд можливості перевірити місце реєстрації ОСОБА_2 та як наслідок суд не зможе визначити підсудність даного спору, а відтак залишить позов без руху з метою усунення недоліків позовної заяви, які Заявниця не зможе усунути самостійно та буде позбавлена свого основоположного права на судовий захист.
На підставі вищевикладеного, у Заявниці виникає необхідність у подачі даної заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви, шляхом витребування інформації від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», а саме: надати повні реквізити рахунку ОСОБА_2 (номер картки НОМЕР_1 ), з обов'язковим зазначенням РНОКПП ОСОБА_2 .
Окрім того, Заявниця зазначає, що самостійно дані докази, остання позбавлена можливості отримати, оскільки дана інформація становить банківську таємницю та є конфіденційною.
Ухвалою суду від 26 лютого 2025 року відкрито провадження за заявою.
27 лютого 2025 року від представника Заявника надійшла до суду заява справи про розгляд без участі.
В судове засідання 28 лютого 2025 року сторони не з'явились, сповіщались належним чином.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам по справі, суд приходить до наступних висновків, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 2 ст.13 та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст.12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Як вбачається із матеріалів справи, наприкінці грудня 2024 року початку січня 2025 року, ОСОБА_1 в соціальній мережі «Telegram», контактом Дарією (номер телефону, який вказаний у телеграмі +51-927-587-370), яка представилась фінансовим менеджером невідомої організації, було запропоновано подати заявку на роботу на неповний робочий день.
Суть даної роботи полягала у виконанні поставлених готельних завдань, переводячи при цьому грошові кошти невідомим особам, за якими нібито нараховувались бали.
Ввійшовши поступово в довіру, контактом ОСОБА_3 запевнялось, що в найкоротший період часу при мінімальних інвестиціях дохід Заявника збільшиться в декілька разів, а при великих вкладеннях, дохід збільшиться в 40 разів, для цього потрібно було постійно вносити грошові кошти на особистий рахунок невідомих фізичних осіб.
Користуючись юридичною необізнаністю та розуміючи, що ОСОБА_1 легко піддається на маніпулювання, вищезгаданою особою, було запропоновано вкладати значні грошові кошти, задля виконання готельних завдань, при цьому запевняючи її, що всі вкладені кошти будуть повернуті разом із нарахованими бонусами за таку роботу.
Маючи повну довіру ОСОБА_1 , так як контакт ОСОБА_4 постійно була на зв'язку, ОСОБА_1 нічого не підозрюючи, не звертала увагу на ті обставини, що дана робота по виконанню готельних завдань, шляхом переведення особистих коштів Заявника є шахрайською схемою та жодних коштів ОСОБА_1 повернуто не буде.
Однією із таких операцій слугує переведення грошових коштів на рахунок невідомої особи для ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у розмірі 93 686,14 грн., який був наданий фінансовим менеджером ОСОБА_4 , що вбачається з особистого листування між ОСОБА_4 та Заявницею, копію даного листування надано разом із даною заявою.
На підтвердження вищезгаданої фінансової операції, Заявником надано до суду копії платіжних інструкцій № 029034185264 від 02.01.2025 року, № 029034222510 від 02.01.2025 року, № 029034663346 від 02.01.2025 року, № 029034967884 від 02.01.2025 року, № 029033779911 від 02.01.2025 року.
Також ОСОБА_1 зверталась увага суду, що фінансовим менеджером було надано реквізити на які потрібно було переводити кошти саме фізичних невідомих осіб, а не компанії, яка давала роботу ОСОБА_1 , що також є дивним, адже контактом ОСОБА_4 не повідомлялось хто є дані особи.
Окрім того, у заяві про забезпечення доказів зазначено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було укладено жодного договору та й взагалі жодного договору Заявниця ні з ким не укладала, у зв'язку з чим грошові кошти були помилково зараховані на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 та остання безпідставно набула їх, оскільки ніяких договірних правовідносин між останніми не існує.
Після того, як ОСОБА_1 повідомила фінансового менеджера, що вона не може вивести кошти, їй було повідомлено, що дані кошти застрягли в фінансових операціях та їх виведення не вбачається за можливе.
Також було вказано, що задля виведення коштів, вкладених Заявницею, їй потрібно перевести ще більшу суму, що також слугує підтвердження протиправності набутих грошових коштів ОСОБА_2 ..
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 було безпідставно набуто грошові кошти Заявника та за ст. 1212 ЦК України, дане майно (грошові кошти) повинні бути повернені ОСОБА_1 , адже ОСОБА_2 набула їх без достатньої правової підстави.
Також нею було зазначено у своїй заяві, що ОСОБА_1 має на меті звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів із позовною заявою про стягнення безпідставно набутих коштів.
Однак, вона не зможе дотриматись всіх вимог ст. 175 ЦПК України, де вказані вимоги до позовної заяви, оскільки останній невідомі ні РНОКПП ОСОБА_2 , ні її дата народження.
Відсутність даної інформації в позовній заяві ОСОБА_1 , позбавить суд можливості перевірити місце реєстрації ОСОБА_2 та як наслідок суд не зможе визначити підсудність даного спору, а відтак залишить позов без руху з метою усунення недоліків позовної заяви, які Заявниця не зможе усунути самостійно та буде позбавлена свого основоположного права на судовий захист.
На підставі вищевикладеного, у Заявниці виникає необхідність у подачі даної заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви, шляхом витребування інформації від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», а саме: надати повні реквізити рахунку ОСОБА_2 (номер картки НОМЕР_1 ), з обов'язковим зазначенням РНОКПП ОСОБА_2 .
Самостійно дані докази, Заявник позбавлений можливості отримати, оскільки дана інформація становить банківську таємницю та є конфіденційною, з чим суд погоджується, на підставі нижчевикладеного.
За ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, у випадках коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
Інформація, яку потрібно витребувати знаходиться в АТ «ПУМБ», що підтверджується наданими доказами до заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
Процедура витребування доказів, передбачена вищезгаданими процесуальним Кодексом, не містить порядку доступу заявників до банківської таємниці, а лише надає одній із сторін судового процесу право витребувати доказ у разі неможливості їх отримання. Проте, виходячи з приписів Закону України "Про банки і банківську діяльність" і Правил збереження, захисту, використання і розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Національного банку України № 267 від 14.07.2006 р. (далі - Правила), інформація відносно юридичних і фізичних осіб, що містить банківську таємницю, розкривається банками, у тому числі і за рішенням суду. Тобто у вказаних нормативно-правових актах законодавцем чітко не обкреслений порядок надання доступу до таємниці, що охороняється законом, а лише визначені основи її розкриття банком.
Аналіз чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що банківська таємниця належить до такого виду інформації з обмеженим доступом, як таємна інформація (різновид комерційної таємниці).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 вищезазначеного Закону банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини; фінансово-економічний стан клієнтів.
Аналіз ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» дає можливість зробити висновок, що інформація, яка становить банківську таємницю, розкривається відповідними банками лише на вимогу чітко визначених суб'єктів, серед яких, зокрема, є суд (п. 2 ч. 1 ст. 62 вказаного Закону).
З огляду на вищевикладене, представником Позивача самостійно дану інформацію отримати неможливо.
Відповідно до ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30.10.1997 №5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу відомості про її майновий стан та інші персональні дані.
Частиною 1 статті 16 ЗУ «Про захист персональних даних» порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Частиною 2 ст. 21 ЗУ «Про інформацію» встановлено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Пунктом 4 частини 1 ст. 10 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» встановлено, кожна особа має право на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.
За таких обставин, отримати дану інформацію самостійно Заявник не може, однак суд погоджується, що дана інформація є важливою для судового захисту ОСОБА_1 , а відтак дану інформацію можливо витребувати лише через ухвалу суду.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що Заявник не має можливості самостійно отримати інформацію зазначену в заяві ОСОБА_1 , а також ті обставини, які можуть підтвердити ці докази, суд вважає за необхідне витребувати у АТ «ПУМБ» інформацію, яка зазначена в заяві про забезпечення доказів.
Водночас, суд роз'яснює, що згідно ч.5 ст.116 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
Керуючись ст.ст.76,84,116-118, 260 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, інша особа: ОСОБА_2 - задовольнити.
Витребувати від Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Код ЄДРПОУ: 14282829, адреса: 04070, Україна, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок, 4) наступну інформацію та надати: повні реквізити рахунку ОСОБА_2 (номер картки НОМЕР_1 ) у АТ «ПУМБ», з обов'язковим зазначенням РНОКПП ОСОБА_2 .
Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч.ч. 6, 7, 8ст. 84 ЦПК України).
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали суду складено 28 лютого 2025 року.
Суддя Чернявська Л.М.