ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
24 лютого 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України
встановив:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Прокурор у судовому засіданні зазначила, що свідки викликались в судове засідання, проте не з'явились. Водночас, до теперішнього часу документів на підтвердження факту смерті свідка ОСОБА_6 не надходили.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 318 КПК України передбачено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Згідно ст. 332 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку та випадків відкладення судового засідання з причин, передбачених ч. 2 вказаної статті.
На даний час, згідно встановленого обсягу та порядку дослідження доказів, триває судовий розгляд на стадії допиту свідків.
Прокурором заявлено та судом задоволено клопотання про допит свідків сторони обвинувачення, присутність яких під час судового розгляду, згідно ч. 3 ст. 23 КПК України, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Водночас, суд неодноразово за клопотанням прокурора відкладав судові засідання, з метою надання прокурору можливості забезпечити явки заявлених свідків, та з метою недопущення порушення принципу змагальності сторін, судом було роз'яснено прокурору, що забезпечення явки свідків у судове засідання покладено на сторону обвинувачення.
В свою чергу, суд сприяючи розгляду справи в розумні строки, надавав прокурору судові виклики заявлених стороною обвинувачення свідків.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що дослідження доказів сторони обвинувачення відбувається на протязі майже 1 року та за весь час, стороною обвинувачення були наданні лише письмові докази щодо подій, які інкримінуються обвинуваченому.
Таким чином, не зважаючи на створення судом необхідних умов для виконання стороною обвинувачення її процесуального обов'язку, відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України, прокурором не було забезпечено явку заявлених свідків в судове засідання для їх допиту, що призводить до необґрунтованого та безпідставного затягування судового розгляду та має наслідком порушення права обвинувачених на розгляд кримінального провадження в розумні строки, відповідно до вимог ст. 28 КПК України.
Водночас, ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Разом із цим, суд звертає увагу, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора, проте стороною обвинувачення не вжито заходів з метою оперативного судового розгляду справи та дослідження наявних у сторони обвинувачення доказів.
Зазначена повільна поведінка сторони обвинувачення щодо забезпечення явки заявлених свідків, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх обов'язків, та призводить до порушення принципу безперервного розгляду справи.
Водночас, згідно з вимогами ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
Як слідує зі змісту даної статті критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.
Дотримання розумного строку розгляду провадження є елементом справедливого судового розгляду в розумінні ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.
У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі «Вергельський проти України» Суд зазначив, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов'язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005 р. у справі «Павлюлінець проти України»).
Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п. 97 рішення Європейського суду з прав людини від 16.09.2010 р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред'явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочинів. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища (підозрюваного)», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».
Згідно ч.1, ч.2 ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
З огляду на вище викладене, враховуючи принципи змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів та у доведеності перед судом їх переконливості, які, на думку суду, не будуть порушені, оскільки стороною обвинувачення заявлено про наявність певних доказів та запропоновано включити їх до порядку дослідження, тобто суд не вимагає надання інших доказів, про які не заявляв прокурор, однак представлення їх суду прокурором, зокрема забезпечення явки для допиту свідків сторони обвинувачення не здійснюється протягом тривалого часу, що призводить до затягування розгляду справи, та не дозволяє суду здійснити дослідження доказів у повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи той факт, що справа знаходиться на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси з 27.10.2023 року, а дослідження доказів триває достатньо тривалий час, суд вважає за необхідне, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, встановити стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні, а саме: забезпечити присутність свідків обвинувачення для їх безпосереднього допиту в судовому засіданні, до 16 квітня 2025 року.
Керуючись ст. 114, 318, 369-372, 376 КПК України, суд, -
постановив:
Встановити стороні обвинувачення, строк для подання суду доказів у кримінальному провадженні № 12022163520000368 від 12.08.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України до 16 квітня 2025 року.
Зобов'язати прокурора, який здійснює підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні забезпечити явку свідків, яких він просив допитати, в судове засідання, яке відбудеться 16 квітня 2025 року о 10:00 годині.
Роз'яснити стороні обвинувачення, що у випадку не виконання нею своїх обов'язків подання доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_5 , у встановлений судом строк, розгляд кримінального провадження буде здійснюватись на підставі наявних доказів у суду станом на кінець граничного строку подання доказів.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/21127/23
Номер провадження № 1-кп/ 522/612/25
Головуючий суддя - ОСОБА_1