28.02.2025
Справа № 522/15355/24 (2-а/522/33/25)
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - суддя Ярема Х.С., розглянув у спрощеному позовному провадженні (без виклику сторін) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
12.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач просить суд:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2024 № С/9299, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП.
25.09.2024 відкрито спрощене провадження без виклику сторін.
Позивач звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що постановою від 29.06.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме за відмову в АДРЕСА_1 29.06.2024 о 13.30 год. від підписання та отримання повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 29.06.2024 о 18.30 год., про що було складено Акт відмови від отримання повістки за підписом двох військовослужбовців групи оповіщення, чим порушено ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач вважає постанову незаконною, оскільки в постанові зазначено, що він не порушив вимоги ч.3 ст.210-1 КУпАП; за адресою АДРЕСА_1 знаходиться ІНФОРМАЦІЯ_3 , де повісток позивачеві не вручалося; позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а не на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ; він не був повідомлений про час і місце розгляду справи; протокол про адміністративне правопорушення не складався. Відповідальність за ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» наступає за неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не за відмову підписати повістку. Під час складання оскаржуваної постанови допущено ряд процесуальних порушень, а сама постанова винесена з порушеннями вимог Інструкції з складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено такі обставини справи.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) проживає в АДРЕСА_2 .
З тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 взятий з 21.11.2018 на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 (наразі ІНФОРМАЦІЯ_8 ).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 29.06.2024 № С/9299 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме в порушення ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 від підписання та отримання повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 до каб. №24 на 29.06.2024 о 18.30 год.), про що складено Акт відмови від отримання повістки за підписом двох військовослужбовців групи оповіщення відповідно до «Порядку проведення призову громадян під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, від пояснень своєї відмови від отримання та підписання повістки відмовився, документів які б підтвердили причини відмови не надав.
Постанова не не підписувалась особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Також в постанові є посилання, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що “не передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП».
Висновки суду.
Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи із змісту ст.8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, положення ст.62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.1 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані:
-з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
-надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
-проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно з ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Оскаржувана постанова містить посилання на норму закону, вимоги якого порушені, на ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та посилання на ч.3 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Однак обставини, наведені в постанові (відмова від підпису та отримання повістки) не є порушенням ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п. 1, 7 та абз. 11 п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч. 4 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Згідно із ч. 1, ч.2 ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно з ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення.
В Постанові зазначено, що ОСОБА_1 “скоїв адміністративне правопорушення, що не передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП».
Однак постанова є лише предметом оскарження між сторонами та не може розглядатись як доказ. Відповідачем інших доказів не надано.
Крім того, суду не надано зазначено в постанові Акту відмови від отримання повістки за підписом двох військовослужбовців групи оповіщення відповідно до «Порядку проведення призову громадян під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, який є обов'язковим у разі відмови особи від отримання повістки.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283КУпАП виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.
У справі керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов: - про накладення адміністративного стягнення; - про закриття справи.
Суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Порушення прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності та порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, є окремою підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи доводи позивача, що відповідач не повідомив його про розгляд справи, не виконав вимоги щодо з'ясування всіх обставин справи, не дотримався процедури розгляду справи, не надав позивачу можливості скористатися правами, передбаченими ч.1 ст. 268 КУпАП, відсутність заперечень від відповідача, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 242-246, 262, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.06.2024 № С/9299 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ярема Х.С.