Номер провадження: 33/813/416/25
Номер справи місцевого суду: 521/20093/24
Головуючий у першій інстанції Сегеда О.М.
Доповідач Кострицький В. В.
28.02.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Пересипка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Бандиш Ганни Іванівни, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 25 грудня 2024 року по адміністративному правопорушенню передбаченим ч. 5 ст.126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Короткий виклад обставин справи
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №183188 від 27.11.2024 року встановлено, що 27.11.2024 року о 13.20 годині за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська 117, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Corolla» державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.04.2024 року (справа № 509/1113/24), та був притягнутий протягом року за ч. 4 ст. 126 КупАП від 16.06.2024 року (постанова ЕНА 2408261).
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою Бандиш Ганна Іванівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 25 грудня 2024 року по справі №521/20093/24 скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що ним не заперечується факт того, що він знав про складання відносно нього протоколу серії ЕПР1 №183188 від 27 листопада 2024 року, але про постанову серії ЕНА № 2408261 від 16.06.2024 року він дізнався лише з матеріалів справи № 521/20093/24.
Посилається на незаконність постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не автоматичному режимі ЕНА № 2408261 від 16 червня 2024 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП та зазначає, що єдиним способом поновлення його прав є оскарження відповідної постанови до суду, що і було зроблено скаржником.
Вказує на те, що в попередній постанові, яка дозволила суду першої інстанції помилкового визначити повторність правопорушення та кваліфікувати його за ч.5 ст. 126 КУпАП в порушення ст. 283 КУпАП не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відсутність посилання на наявність доказів відеофіксації правопорушення вказує на протиправність вказаної постанови.
Позиція апеляційного суду
ОСОБА_1 та його захисник Бандиш Ганна Іванівна в судове засідання не з'явилися хоча був повідомлені належним чином. До того ж апеляційний суд зазначає, що апеляційний розгляд у даній справі відкладався два рази, в які ОСОБА_2 подавала клопотання, на момент розгляду апеляційної скарги призначений на 28.02.2025 року жодних клопотань від сторони захисту не надходило, враховуючи короткі строки на розгляд справ про адміністративне правопорушення, відсутність клопотань, заяв сторони захситу апеляційний суд перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
Апеляційний суд звертає увагу, що справа знаходиться в провадженні Одеського апеляційного суду з 15 січня 2025 року та неодноразово відкладалась.
Згідно ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Апеляційний суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - Бандиш Ганни Іванівни, на підставі доводів, викладених в ній, а також доказів, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 червня 2024 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не автоматичному режимі серії ЕНА № 2408261 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
27 листопада 2024 року о 13.20 годині за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська 117, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Corolla» державний номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками патрульної поліції. При перевірці документів встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керувати таким транспортним засобом, вчинивши правопорушення повторно протягом року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП
Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №183188 від 27 листопада 2024 року, складеним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та який ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень (а.с. 1; а.с. 2);
- довідкою Національної поліції про отримання (неотримання) особою посвідчення водія відповідно до звірки з базою ІКС «Адмінпрактика», станом на 26.11.2024 року (а.с. 3);
- довідкою щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення старшого інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Одеській області - капітана поліції Михайла Бойко про те, що проведеною перевіркою встановлено, що 16 червня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2408261 відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладеного на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн (а.с. 4);
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2408261 від 16 червня 2024 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 5);
- відеозаписами з боді камер працівників поліції №№ 471477, на яких відображені події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №183188 від 27 листопада 2024 року, та з яких вбачається, що 27 листопада 2024 року під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту його притягнення до адміністративної відповідальності раніше, в т.ч. в частині обмеження (позбавлення) права керування транспортним засобом (а.с. 6).
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
За вимогами пункту 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 відповідно до постанови серії ЕНА № 2408261 від 16 червня 2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та в подальшому 27 листопада 2024 року повторно протягом року він вчинив порушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином висновок, викладений у постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2024 року про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Посилання в скаржника на те, що постанова серії ЕНА № 2408261 від 16 червня 2024 року оскаржується в порядку адміністративного судочинства апеляційний суд до уваги не бере, оскільки оскарження постанови стосується дій поліцейських та на кваліфікацію не впливає - не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Крім того, станом на день складання протоколу про адміністративне правопорушення від 27 листопада 2024 року постанова від 16 червня 2024 року була чинною і не скасована в судовому порядку.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Між тим суд погоджується з доводами апелянта в частині того, що вирішуючи питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд помилково вказав прізвище « ОСОБА_4 » в мотивувальний частині рішення, тоді як з матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що він складений відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
Зазначену в постанові судді районного суду помилку, апеляційний суд визнає технічною опискою та вважає за необхідне виключити її з мотивувальної частини постанови.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Бандиш Ганни Іванівни, в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково, а постанову суду 1-ої інстанції змінити з підстав, викладених судом апеляційної інстанції вище.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Бандиш Ганни Іванівни, в інтересах ОСОБА_1 - частково задовольнити.
Постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 25 грудня 2024 року - змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови вказівку про прізвище « ОСОБА_4 »
В решті постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 25 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 28 лютого 2025 року.
Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький