Номер провадження: 33/813/269/25
Номер справи місцевого суду: 523/14816/24
Головуючий у першій інстанції Мурманова І.М.
Доповідач Кострицький В. В.
28.02.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретарів судового засідання Булацевської Я.В. Пересипка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ткачука Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 02.12.2024 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Короткий виклад обставин справи
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 111851 складеного 14 серпня 2024 року, за обставинами того, що 14 серпня 2024 року о 02год. 50хв. ОСОБА_1 , здійснював керування транспортним засобом марки «Mercedes- Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Дорога Південна 9, в м. Одесі, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки на приладі Drager Alcotest 7510 ARLM 0410, Test 1994, результат позитивний - 1,89 проміле. Огляд фіксувався на пвр 470936, порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р..
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Ткачук А.Ю.подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 02.12.2024 року, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вчасно копію оскаржуваної постанови не отримували, не мали можливості ознайомитись з повним текстом, тому звертаються з апеляційною скаргою 10.12.2024 року та зазначали, що в найкоротші терміни звернуться з уточнюючою (доповненою) апеляційною скаргою.
Пояснення до апеляційної скарги
26 лютого 2025 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшли пояснення до апеляційної скарги ОСОБА_2 .
В мотивування пояснень зазначав, що судом першої інстанції проігноровано доречні аргументи сторони, а також не надано належного доступу до правосуддя.
Зазначав, що поліцейськими ОСОБА_1 зупинено безпідставно, без додержання вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».
Вважав, що поліцейськими не зафіксовано належним чином процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також вважав, що поліцейськими порушено вимоги Інструкції, щодо оформлення адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП, не запропоновано пройти повторно процедуру огляду на стан сп'яніння у медичному закладі після незгоди з результатом тесту Драгер.
Зазначали, що дії поліцейських, щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення стовоно ОСОБА_1 є неправомірними, адже останніми було встановлено статус особи відповідно якої складається протокол, а тому такі матеріали складено не уповноваженою на те особою.
Враховуючи вищевикладене, вважали, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки діям поліцейських, не встановлено належних та допустимих доказів у справі, що як наслідок призвело до ухвалення незаконного рішення.
Явка в судове засідання
Сторони були повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином в судове засідання з'явився адвокат Ткачук А.Ю., поліцейська Змієвська А.І. надіслала повідомлення, що не зможе бути присутня в судовому засіданні з сімейних обставин, адвокат Ткачук А.Ю. не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відстуності поліцейської, ОСОБА_1 не з'явився був повідомлений через свого представника належним чином.
Позиція апеляційного суду
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно результату газоаналізатору Alcotest Drager 7510 ARLM-0410 вбачається, що при перевірці водія ОСОБА_1 на вміст алкоголю в видихуваному повітрі на час зупинки за управлінням транспортного засобу, у останнього було виявлено 1,89 проміле.
У матеріалах справи міститься роздруківка результату газоаналізатора приладу «Alcotest Drager 7510 ARLM-0410», з якої вбачається, що останнє калібрування було 19.06.2024 року.
Таким чином, враховуючи те, що газоаналізатор «Alcotest Drager 7510 ARLM-0410», своєчасно пройшов калібрування та повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, підстав не довіряти його показанням немає, як і немає підстав для визнання недійсним чи неправдивим результату проведеного за його допомогою тесту на стан сп'яніння ОСОБА_1 ..
Чеком на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 ARLM-0410 вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння позитивний - 1,89 проміле, що також зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5).
Як слідує з матеріалів справи, зокрема відеозапису з відеокамери поліцейського, незгоду з результатами огляду, проведеного поліцейським, та вимоги провести огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не заявляв.
Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 111851 від 14.08.2024 року (а.с.1);
-довідкою про наявність у ОСОБА_1 права на керування транспортними засобами (а.с.2);
-довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.3);
-чек листом з Alcotest Drager 7510 за результатами огляду ОСОБА_1 в якому відображено показник алкоголю у видихаємому повітрі 1,89 проміле (а.с.4);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому встановлено стан сп'яніння водія ОСОБА_1 (а.с.5);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.8)
-СД-диском на якому наявний відеозапис подій, щодо оформлення адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 (а.с.9), якого вбачається, що транспортний засіб «Mercedes- Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений поліцейськими 14.08.2024 року о 02:50 год. у м. Одеса, по вул. Дорога Південна 9, також поліцейськими було повідомлено ОСОБА_1 було повідомлено, як підставу зупинки транспортного засобу під його керуванням, що його зупинено за порушення режиму комендантської години. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 було повідомлено про те, що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини та роз'яснено його права та обов'язки після чого поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти тест на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, з чим ОСОБА_1 погодився. Надалі було проведено процедуру огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору драгер, та в подальшому встановлено результат 1,89 проміле, що вбачає наявність алкогольного сп'яніння та роз'яснено права та обов'язки останньому, у зв'язку з чим складено відповідні процесуальні документи з якими в подальшому ознайомлено.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги, що захист вчасно копію оскаржуваної постанови не отримували, не мали можливості ознайомитись з повним текстом, апеляційний суд вважає не слушними, так як сторона захисту була повідомлена належним чином про розгляд справи, з огляду на наступне. Судом першої інстанції позицію сторони захисту визнано не належною та клопотання про відкладення розгляду справи залишено без задоволення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено 14.08.2024 року з матеріалами справи представник ознайомився ще 26.09.2024 р., тобто майже чотири місяці було у особи щоб надати свої письмові пояснення та інші докази на спростування обставин, зазначених у протоколі, однак цього зроблено не було та не надано доказів об'єктивної неможливості приймати участь у судовому засіданні та заяву про відкладення судового засідання розцінено, як зловживання процесуальними правами, що направлені на безпідставне затягування строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. Крім цього, апеляційний суд зазначає, що юридична компанія «Прасолов та Партнери», та адвокат Ткачук Андрій Юрійович є авторизованими користувачами підспистеми «Електронний суд». Відповідно відомостей наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що оскаржувана постанова надіслана судом: 16.12.2024, зареєстрована: 17.12.2024., який забезпечено надання загального доступу: 18.12.2024 року.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що кожен повинен цікавитись розглядом своєї справи та вчасно подавати заяви, клопотання, якщо є підстави для поновлення строку на оскарження ухвалених судових рішень, то звертатись із відповідними заявами, клопотаннями, але ж за матерілами справи такі заяви та клопотання відсутні .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка була обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та яка брала участь у судовому засідання за результатом проведення якого ухвалено оскаржувану постанову доказів вжиття заходів, спрямованих на отримання копії судового рішення не надано. Перешкод в отриманні судового рішення, матеріали справи не містять.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.
Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумний інтервал часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Також апеляційним судом повернуто доповнення до апеляційної скарги, по справі інших доводів не наведено та не встановлено таких обставин, які б стали підставою для скасування судового рішення.
Щодо пояснень наданих до апеляційної скарги 26.02.2025 року, апеляційний суд зазначає наступне.
Доводи пояснення, що судом першої інстанції проігноровано доречні аргументи сторони, а також не надано належного доступу до правосуддя, апеляційний суд вважає не слушними, адже виходячи з вищевикладеного судом першої інстанції надано належної правової оцінки, що узгоджується з практикою ЄСПЛ у вищенаведених рішеннях.
Стосовно доводів пояснень щодо незаконних дії поліцеський, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими належним чином, так як до матеріалів не додано доказів оскарження дій поліцейських у встановленому законом порядку, а також під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не заявляв незгоди з результатом тесту Драгер, не заперечував щодо складення протоколу як фізичної особи, без статусу військовослужбовець, а також останньому поліцейськими повідомлялось підставу для зупинки автомобілю під його керуванням.
Щодо доводів пояснень, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки діям поліцейських, не встановлено належних та допустимих доказів у справі, що як наслідок призвело до ухвалення незаконного рішення, апеляційний суд вважає їх не слушними, так як належними та допустимими доказами не спростовано наявних доказів у справі, які в повній мірі доводять вину ОСОБА_1 ..
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, підстав для зміни постанови суду з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Ткачука Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 02.12.2024- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 28 лютого 2025 року.
Суддя
Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький