Номер провадження: 33/813/167/25
Номер справи місцевого суду: 511/3241/24
Головуючий у першій інстанції Ільяшук А.В.
Доповідач Комлева О. С.
19.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,
з участю:
секретаря судового засідання Волкової Ю.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
адвоката Голована Ярослава Ігоровича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів апеляційну скаргу адвоката Голована Ярослава Ігоровича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 27 серпня 2024 року,-
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 27 серпня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
На вищевказану постанову суду 01 листопада 2024 року адвокат Голован Я.І., захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження по адміністративній справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На переконання апелянта, матеріали справи містять докази, які підтверджують факт його перебування на відстані 8 км. до лінії державного кордону, однак відсутні докази того, що ОСОБА_1 мав намір перетнути кордон. Суд не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 надані ним під час оформлення процесуальних документів, у яких він зазначив, що їхав до бази відпочинку. Даних про те, що ОСОБА_1 мав при собі закордонний паспорт чи інші речі, які б вказували на намір перетнути кордон, у справі немає.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також його захисника адвоката Голована Я.І., апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судове рішення, яким особа визнається винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, повинне бути законним, обґрунтованим доказами, які доводять винуватість поза розумним сумнівом, а також належним чином вмотивованим, у якому викладені мотиви прийняття одних та відхилення інших доказів, наданих суду.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані не були.
Згідно ч.1 ст.204-1 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Такі дії із суб'єктивної сторони можуть бути вчинені лише із прямим умислом.
Вважаючи винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП доведеною, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт інспектора прикордонної Войтік І. та доповідну записку за результатами перевірочних робіт.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №292389 від 15 серпня 2024 року, 15 серпня 2024 року о 14:25 год. на блок посту міста Роздільна Одеської області на відстані 8000 м. від лінії державного кордону було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для висновку про винуватість особи, якщо не підтверджений іншими доказами.
Так, із рапорту уповноваженої особи прикордонної служби, на який посилався суд, вбачається, що 15 серпня 2024 року о 14 годині 25 хвилин на блок посту м. Роздільна Одеської області на відстані до 8000 м. від лінії державного кордону було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами проведення фільтраційно-перевірочних заходів стало відомо, що вказаний громадянин намагався перетнути державний кордон України на вихід з України в Республіку Молдова в районі прикордонного знаку № 0511 на напрямку с. Розалівка (Україна) - с. Стара Андріяшівка (РМ) поза пунктом пропуску через державний кордон України в пішому порядку з документами, що посвідчують особу, чим порушив вимоги абзацу 1 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204- 1 КУпАП.
З доповідної записки за результатами проведення перевірочних заходів вбачається, що у ОСОБА_1 наявний у мобільному телефоні телеграм канал «Отпуск», рухався ОСОБА_1 до населеного пункту Степанівка автобусом «Роздільна-Одеса», організатор відсутній, сума за переправлення відсутня, КП і ОРС відсутні. Під час огляду особистих речей, предметів заборонених для переміщення через державний кордон не виявлено. За результатами проведення перевірки затриманого через наявні та доступні бази даних та інформаційні масиви компрометуючих даних та матеріалів не виявлено.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що постійно проживає у м. Харків, а до Одеської області приїхав з метою відпочинку на базі відпочинку «Дашкині Пруди».
Належить також врахувати, що у справі відсутні докази про наявність у ОСОБА_1 при собі на момент затримання закордонного паспорта і грошових коштів, а його особа була встановлена на підставі паспорта громадянина України.
Із пояснень наданих ОСОБА_1 15 серпня 2024 року вбачається, що він рухався до бази відпочинку «Дашкині Пруди», попередньо зізвонившись з адміністратором. Метою поїздки було оцінити базу відпочинку (якість оселі та риболовлю). Приїхавши до м. Роздільна електропотягом він пересів на рейсовий автобус, що мав довезти його до села Степанівка де знаходиться база відпочинку, проте був зупинений на блок-посту на виїзд з м. Роздільна працівниками ДПС, які почали перевіряти його та речі, та відвели до відділу ДПСУ з метою складення протоколу (а.с.4)
Суд не прийняв до уваги, що такі пояснення ОСОБА_1 не містять достовірних даних, які би вказували на його намір незаконно перетнути кордон.
Крім того, пересування ОСОБА_1 на рейсовому автобусі, перебування його за 8000 м від державного кордону не свідчить безумовно про намір незаконно перетнути кордон.
Викладені вище обставини у їх сукупності свідчать, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена поза розумним сумнівом наявними у справі доказами, а відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви суд тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, що склав протокол не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду скасувати та відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження за відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Голована Ярослава Ігоровича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 27 серпня 2024 року - скасувати, прийняти постанову якою провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.
Повний текст постанови складено 28 лютого 2025 року.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева