28.02.2025
Справа № 515/675/24
Провадження № 2/497/106/25
про розгляд клопотання про направлення справи за підсудністю
28.02.2025 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді С.В.Кодінцевої,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Болград клопотання представника позивачів адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича про передачу за підсудністю цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним,
Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Давиденко Костянтин Вікторович звернувся до суду з позовною заявою якою просить суд:
- визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності: по 1/2 частині за кожним на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 ; по 1/2 частині за кожним на земельну ділянку площею 7,12 га, що розташована на території Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5125085600:01:002:0009; по 1/8 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_2 ;
- визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 12.02.2025 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового розгляду на 28.02.2025 року (а.с.165-166) ,про що були повідомлені сторони по справі (а.с.167).
До початку підготовчого судового засідання 27.02.2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича з якого вбачається, що згідно позовної заяви спір виник щодо таких об'єктів нерухомого майна:
-житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 , вартість якого згідно з Довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості, сформованої 23 лютого 2024 року становить 14677,67 гривень;
-земельної ділянки площею 7,12 га, що розташована на території Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5125085600:01:002:0009, вартість якої відповідно до Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, сформованої 21 березня 2024 року становить 152339,76 гривень;
- квартири АДРЕСА_2 , вартість якої згідно з Довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості, сформованої 21 березня 2024 року становить 188573,79 гривень.
Тобто вся квартира в місті Болград Одеської області коштує більше ніж житловий будинок та земельна ділянка в селі Тузли Білгород-Дністровського району Одеської області.
Представник позивачів з зазначеним не погоджується, оскільки 188 573,79 гривень вартість всієї квартири, але позивачі просять визнати право власності лише на ? частину (по 1/8 частині кожному), тобто сума ? квартири складає - 47143, 44 гривень, а отже вартість майна на території колишнього Татарбунарського району Одеської області більше ніж в три рази вища, а отже і зазначена справа має розглядатись в Татарбунарському районному суді Одеської області.
На його думку суддя Бучацька А.І, відправила зазначену справу до Болградського районного суду Одеської області помилково, не вчитавшись у позовні вимоги.
Вважає, що зазначена справа повинна розглядатись в Татарбунарському районному суді Одеської області, оскільки вартість нерухомого майна що розташована на території колишнього Татарбунарського району Одеської області втричі більша за вартість 1/2 частини квартири в місті Болград Одеської області.
В Татарбунарському районному суді Одеської області станом на 27 лютого 2025 року наявні два судді які мають право здійснювати правосуддя.
А тому просить суд направити справу №515/675/24 за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.
В судове засідання 28.02.2025 року:
-позивачі не прибули, причину неявки не повідомили;
-представник позивачів - адвокат Давиденко К.В. - не прибув. Просив дане клопотання розглядати у його відсутність (а.с.168-170);
-відповідач - не прибув, надіслав заяву про проведення підготовчого засідання у його відсутність (а.с.171);
-представник відповідача - не прибув.
Розглянувши клопотання представника позивачів про передачу справи за підсудністю суд дійшов наступного висновку.
Згідно розпорядження в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 квітня 2024 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області, який є найбільш територіально наближеним до Татарбунарського районного суду Одеської області, за відсутності суддів, які здійснювали правосуддя (а.с.49).
У подальшому справу №515/675/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним, ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Бучацької А.І. від 10 червня 2024 року направлено за підсудністю до Болградського районного суду Одеської області (а.с.58).
22 липня 2024 року в провадження Болградського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа №515/675/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним, яка була передана на розгляд судді Кравцовій А.В. (а.с.64).
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 07.02.2025 року заяву адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича - представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Болградського районного суду Одеської області Кравцовій А.В. задоволено (а.с.161-162).
Матеріали цивільної справи № 515/675/24 за позовом представника позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним - передано до канцелярії суду для її перерозподілу в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України (а.с.161-162).
11.02.2025 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначена справа була передана на розгляд судді Болградського районного суду Одеської області Кодінцевій С.В. (а.с.164).
Ухвалою судді від 12.02.2025 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового розгляду на 28.02.2025 року(а.с.165), про що повідомлено сторін по справі (а.с.166).
Відповідно до п.10 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
За змістом ч. 2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно: про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370. 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно із ч.8 ст.30 ЦПК України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред'явленні позову норм інших видів територіальної підсудності.
Отже, усі позови, що виникають з приводу нерухомого майна, мають пред'являтися до суду за місцезнаходженням такого майна або основної його частини.
У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі N 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об'єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення (постанова Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі N 185/8191/16-ц).
Аналогічний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі N 373/118/20.
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Отже, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Таким чином, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови, пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Зі змісту уточненої позовної заяви слідує, що позивач просить:
-визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності: по 1/2 частині за кожним на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 ; по 1/2 частині за кожним на земельну ділянку площею 7,12 га, що розташована на території Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5125085600:01:002:0009; по 1/8 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_2 ;
-визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, один із об'єктів нерухомого майна вартість якого за доводами представника позивачів є найдорожчим, а саме квартина АДРЕСА_2 , з приводу якої пред'явлено позов, знаходиться в м. Болград, Одеської області, а тому ствердження представника позивачів що вартість нерухомого майна що розташована на території колишнього Татарбунарського району Одеської області втричі більша за вартість частини квартири в місті Болград Одеської області суд розцінює критично.
З доводів позивача вбачається, що спір виник з приводу нерухомого майна, зокрема з приводу здійснення реєстраційних дій щодо права власності на нерухоме майна, а тому, у даному випадку, діють положення процесуального закону про виключну підсудність.
Разом з цим матеріали справи не містять доказів оскарження позивачами ухвали Саратського районного суду Одеської області від 10 червня 2024 року по справі №515/675/24, на виконання, якої справу направлено за підсудністю до Болградського районного суду Одеської області.
Доводи представника позивачів викладені у клопотанні, фактично свідчать про його незгоду з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, ухвалою суду про направлення справи за підсудністю, разом з тим підстави для зміни підсудності представником позивачів не доведено і таких підстав судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31, частини дев'ятої статті 187 ЦПК, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, суд передає справу на розгляд іншому суду, про що постановляється ухвала.
Згідно із частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Згідно ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи наведене, з метою дотримання засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом шляхом забезпечення гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, тобто розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону у становище суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону, забезпечення фактичної змагальності, процесуальної рівності, суд приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для передачі даної справи за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області, а відтак клопотання представника позивачів - адвоката Давиденко К.В. є безпідставним та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27-31, 196-198, 353 ЦПК України, -
В задоволені клопотання представника позивачів - адвоката Давиденка К.В у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним - відмовити.
Відкласти підготовче засідання по даній справі на 09:00 годину 17.03.2025 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою:http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/.
Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає, проте заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.В.Кодінцева