Номер провадження: 22-ц/813/696/25
Справа № 521/21117/13-ц
Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.
Доповідач Громік Р. Д.
05.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», Акціонерне товариство «Оксі Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
До суду звернулося ТОВ «Цикл Фінанс» із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Заяву обґрунтовує тим, що 30 квітня 2014 року Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по справі №521/21117/13-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0044/74/62491 від 08.08.2006р., яким позовні вимоги задоволено.
На підставі договору відступлення прав вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримано право грошової вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/0044/74/62491 від 08.08.2006.
Посилаючись на викладені обставини, заявник вважає, що на підставі зазначеного правочину відбулась заміна кредитора за кредитним договором, який був підставою для розгляду даної судової справи та ухваленням вказаного судового рішення, в зв'язку з чим заявник набув право грошової вимоги до боржника та є кредитором, а тому просить задовольнити його заяву.
Короткий зміст ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2023 року заяву ТОВ «Цикл Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи - АТ «Райффайзен Банк», АТ «Оксі Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено. Замінено сторону стягувача АТ «Райффайзен Банк» її правонаступником - ТОВ «Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Малиновським районним судом міста Одеси у справі №521/21117/13-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0044/74/62491 від 08.08.2008р.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
1)ТОВ «Цикл Фінанс» не є учасником справи, а отже не може від свого імені подавати заяву про заміну сторони виконавчого провадження, коли по факту не було заяви від сторони, яка бажає замінити себе правонаступником, а саме не було зазначеної заяви від АТ «Райффайзен Банк» чи то приватного виконавця, яким відкрито виконавче провадження щодо відповідачів;
2)суд першої інстанції не зазначив в резолютивні частині ухвали суму коштів до стягнення, яка була зазначені в рішенні суду, в якому законодавчо замінюється лише стягувач, а суддя дає можливість новому стягувачу обходити законодавство, пред'являючи боржнику необґрунтовано нараховані суми до стягнення.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2014 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0044/74/62491 від 08.08.2006 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в сумі 66 110 дол. США 29 центів, що еквівалентно 528 419 грн 55 коп., з яких заборгованість по кредиту - 60 820 дол. США 24 цента, що еквівалентно 486 136 грн. 18 коп.; заборгованість по сплаті відсотків - 3 539 дол.США 56 центів, що еквівалентно 28 291 грн 70 коп.; пеня за порушення графіку повернення кредиту та сплату відсотків - 1 750 дол.США 49 центів, що еквівалентно 13 991 грн 67 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі 1720 грн 50 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі 1720 грн 50 коп.
28 квітня 2023 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк» та Акціонерним товариством «Оксі Банк» укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-60, на підставі якого набуло право вимоги за кредитним договором № 014/0044/74/62491 від 08.08.2006, який було укладено між ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1 , що підтверджується численними квитанціями про плату за набуття права вимоги №114/2-60 від 28.04.2023 та реєстром боржників, серед яких зазначено ОСОБА_1 .
Того ж дня, 28 квітня 2023 року між Акціонерним товариством «Оксі Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» укладено договір відступлення право вимоги № 114/2-60-1, на підставі якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 014/0044/74/62491 від 08.08.2006, про що свідчать квитанції за відступлення права вимоги згідно договору №114/2-60-1 та реєстр боржників, в тому числі і ОСОБА_1
10 травня 2023 року між Акціонерним товариством «Райффайзен банк» та Акціонерним товариством «Оксі Банк» укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, який був посвідчений 10.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Черленюк Л.В., зареєстрованого в реєстрі під номером № 142, на підставі якого АТ «Оксі Банк» набуло прав іпотекодержателя за договором іпотеки, зареєстрованого в реєстрі за № 1914 від 18.08.2006 року.
10 травня 2023 року між Публічним акціонерним товариством «Оксі Банк» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального територіального округу Черленюк Л.В., зареєстрованого в реєстрі № 143, на підставі якого ТОВ «Цикл фінанси» набуло прав іпотекодержателя за договором іпотеки, зареєстрованого в реєстрі за № 1914 від 18.08.2006 року.
Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, яка згідно ЦПК України є обов'язковою для судів.
Крім того слід зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року по справі 2-3897/10, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Необхідно зазначити, що згідно з даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, вбачається, що наразі виконавче провадження щодо боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 де стягувачем є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» триває.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на підставі договору про відступлення прав вимоги змінилась сторона у виконавчому провадженні, а саме відбулась заміна первісного стягувача за виконавчим листом - ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на заявника ТОВ «Цикл Фінанс», тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що «ТОВ «Цикл Фінанс» не є учасником справи, а отже не може від свого імені подавати заяву про заміну сторони виконавчого провадження, коли по факту не було заяви від сторони, яка бажає замінити себе правонаступником, а саме не було зазначеної заяви від АТ «Райффайзен Банк» чи то приватного виконавця, яким відкрито виконавче провадження щодо відповідачів», то колегія суддів зазначає таке.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 2-870/11 (провадження № 61-4429св22) зазначено, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що: «на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Колегія суддів зазначає, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Постановою Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №2-3897/10/ було роз'яснено, що заміна кредитора може відбуватися поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що ТОВ «Цикл Фінанс» як особа, якій було відступлено право вимоги, є зацікавленою особою і має право на подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо того, що «суд першої інстанції не зазначив в резолютивні частині ухвали суму коштів до стягнення, яка була зазначено в рішенні суду, в якому законодавчо замінюється лише стягувач, а суддя дає можливість новому стягувачу обходити законодавство, пред'являючи боржнику необґрунтовано нараховані суми до стягнення», то колегія суддів зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що до суду надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
У постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а про те, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду; суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог, тобто суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог, колегія суддів виходить з такого.
Отже, суд першої інстанції, реалізуючи принцип диспозитивності, розглянув питання виключно щодо заміни сторони виконавчого провадження. Питання щодо обсягу суми заборгованості, яка підлягає стягненню, не повинна була вирішуватись судом першої інстанції під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс», будучи залученим до виконавчого провадження, набуває лише право стягнення за рішенням суду виключно в його невиконанній частині.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Питання про заміну сторону виконавчого провадження розглянуто по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена відповідно до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 лютого 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк