Справа № 496/631/25
Провадження № 1-кс/496/364/25
26 лютого 2025 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162250000081 від 29.01.2025 року, за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Слідчий звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, яке мотивує тим, що 28.01.2025 р. близько о 14:30 годин, ОСОБА_5 перебуваючи на військовій службі, за допомогою власного мобільного терміналу знайшов в мобільному додатку «OLX» оголошення про продаж автомобіля марки «BMW 535ХI» з р/н НОМЕР_1 , який мав на меті продати ОСОБА_6 .
В цей час ОСОБА_5 почав листування з ОСОБА_6 з приводу купівлі зазначеного вище автомобіля та запропонував останньому зустрітися. В подальшому 29.01.2025 близько о 09:00 год. ОСОБА_5 за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_6 в м. Одеса, пров. Високий, неподалік від будинку №22. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на умисне спричинення смерті ОСОБА_6 з метою подальшого заволодіння зазначеним вище транспортним засобом. Так, з метою приховування власного наміру ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що грошові кошти за транспортний засіб знаходяться за місцем його мешкання та запропонував ОСОБА_6 проїхати до нього додому, тобто за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_5 погодився проїхати до місця проживання останнього та надалі, керуючи автомобілем марки «BMW 535ХI» з р/н номером НОМЕР_1 за вказівками ОСОБА_5 вирушили з м. Одеси в бік с. Надлиманське, Одеського району, Одеської області.
Прибувши до села Надлиманське, Одеського району, Одеської області ОСОБА_5 зловживаючи довірою ОСОБА_6 вказав шлях в бік поля на околицях зазначеного вище населеного пункту, де ОСОБА_5 наказав ОСОБА_6 зупини транспортний засіб, після чого дістав з власного рюкзаку кухонний ніж та під погрозами почав вказувати ОСОБА_6 на необхідності перереєструвати право власності на зазначений вище транспортний засіб на ОСОБА_5 на що ОСОБА_6 відмовився, мотивуючи тим, що не являється власником вказаного транспортного засобу.
В цей час, близько о 10:00 год., діючи умисно, з корисливих мотивів, проявляючи тотальний негативізм й вороже ставлення до суспільства, виявляючи байдуже ставлення до законів і правил поведінки, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, бажаючи фізичним шляхом розправитися з раніше незнайомим потерпілим, маючи на меті заподіяння смерті ОСОБА_6 з метою заволодіння транспортним засобом, вступив в конфлікт з потерпілим в ході якого за допомогою зазначеного вище ножа, наніс потерпілому тілесні ушкодження у вигляді множинних колото різаних рани голови та тулуба, проникаючого ножового поранення черевної порожнини без пошкодження внутрішніх органів, проникаючого колото різаної рани грудної клітини з обох сторін, гемопневматоракс зліва, проникаючої колото різаної рани поперекового відділу хребта. Після чого ОСОБА_5 поклав ОСОБА_6 у багажне відділення зазначеного вище автомобіля та почав рух в бік Карагольської затоки, однак ОСОБА_6 зумів відчинити кришку багажного відділення автомобіля та покинути його, без відома ОСОБА_5 .
Отже, ОСОБА_5 виконав всі дії які вважав за необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_6 зумів покинути багажне відділення автомобіля та повідомити про вчинення кримінального правопорушення.
Так, в ході досудового розслідування отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами загальною площею (кв.м.): 147.3, житлова площа (кв.м.): 59.6 якому присвоєно кадастровий номер 5123782200:02:001:0401, опис: житловий будинок під літ. А, веранда під літ. а, al, літня кухня під літ. Б, погріб під літ. б, убиральна під літ. В,Г, споруди 1-4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Санкцією ч. 2 ст. 115 КК України передбачено конфіскацію майна засудженого. Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Тому просить задовільнити клопотання про арешт майна, розглянути клопотання без участі слідчого та прокурора, а також відповідно ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою арешту майна не викликати ОСОБА_5 у судове засідання.
Слідчий та прокурор, в судове засідання не прибули, прохальна частина клопотання містить заяву про розгляд справи за їх відсутності.
У відповідно ст. ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя погоджується, що розгляд клопотання без участі підозрюваного, який є власником нерухомого майна, призведе до забезпечення арешту.
У відповідності ч. 1 ст. 172 ЦПК України неприбуття слідчого, прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025162250000081 від 29.01.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Санкцією ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 6, ч. 2 ст. 115 КК України, а саме у закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині вчинене з корисних мотивів.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має право спільної власності у розмірі частки 69/100 на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами загальною площею (кв.м.): 147.3, житлова площа (кв.м.): 59.6 якому присвоєно кадастровий номер 5123782200:02:001:0401, опис: житловий будинок під літ. А, веранда під літ. а, al, літня кухня під літ. Б, погріб під літ. б, убиральна під літ. В,Г, споруди 1-4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано ОСОБА_7 2004 р.н., ОСОБА_8 1998 р.н., ОСОБА_9 1967 р.н.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Згідно ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Фактичними підставами арешту майна є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної, фізичної чи моральної шкоди, на розмір завданої шкоди та на наявність у відповідних осіб майна, яке підлягає арешту чи конфіскації.
При розгляді заяв про втручання держави у здійснення права власності ЄСПЛ спершу розглядає, чи таке втручання здійснювалося для досягнення соціально значущої мети, а також у межах існуючого законодавства. Щодо першого критерію, Суд залишає державі можливість самостійного оцінювання.
При здійсненні оцінки правомірності та виправданості допустимих обмежень прав і свобод ЄСПЛ послідовно вирішує чотири групи питань: 1) чи було оскаржуване обмеження (втручання) передбачене законом; 2) чи переслідувало воно одну з легітимних цілей, зазначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини; 3) чи було воно «необхідним у демократичному суспільстві»; 4) чи було воно пропорційним до тієї правомірної мети, якої намагалися досягти.
Згідно з вимогами ст.171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити таки захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Вказана норма також узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що воно відповідає вимогам ст. 170 КПК України, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження, що забезпечить збереження нерухомого майна до завершення кримінального провадження та можливої конфіскації.
Крім того, арешту підлягає 69/100 частини будинку, оскільки саме така частка на праві власності належить підозрюваному.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162250000081 від 29.01.2025 року, за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на 69/100 частину житлового будинку загальною площею (кв.м) 147.3, житлова площа (кв.м): 59.6 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельної ділянці, кадастровий номер 5123782200:02:001:0401, із забороною відчуження, розпорядження будь-яким чином та здійснення реєстраційних дій, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В інший частині клопотання - відмовити.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1