Номер провадження: 11-кп/813/711/25
Справа № 509/2074/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 травня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024162250000127 від 12.02.2024 року, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя м. Одеси, українця, громадянина України, з середньою освітою, холостого, не працюючого, без реєстрації, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в останній раз : 13.10.2021 р. Комінтернівським райсудом Одеської області за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 16.11.2021 р. по відбуттю строку покарання ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, -
установив
Зміст оскарженого судового рішення.
Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 травня 2024 року ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років.
Запобіжний захід - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 визначено відраховувати з моменту затримання - 12.02.2024 року.
Вирішено питання із речовими доказами та заходами забезпечення кримінального провадження.
Оскарженим вироком встановлено, що 8 лютого 2024 року приблизно о 20:00 год., ОСОБА_9 , умисно, із корисливих мотивів, з метою повторного таємного викрадення чужого майна в період дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, Указу Президента України №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, Указу Президента України №341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500 - ІХ, Указу Президента України № 757/2022 р. від 07.11.2022 р., затвердженого Законом України від 16.11.2022 року № 2738-IX, Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, Указу Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 затвердженого Законом України від 02.05.2023 № 3057-ІХ, Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженого Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX, Указу Президента України від 06.11.2023 р. № 734/2023, затвердженого Законом України від 08.11.2023 р. № 3429-ІХ - перебуваючи у відділі «Електротовари» гіпермаркету «Епіцентр К», що знаходиться за адресою : Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Овідіопольська дорога, 1, таємно, повторно викрав два ліхтаря портативних LP-8381USB, алюм., 18650 акум. + powerbank, вартістю за штуку 316,67 грн., загальною вартістю 633,33 грн., після чого впевнившись що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії залишаються непомітними для оточуючих, дістав перший ліхтар з упаковки та заховав до рукава своєї куртки чорного кольору, натомість пусту упаковку залишив на вітрині, а другий ліхтар поклав до кишені своєї куртки чорного кольору.
Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, через деякий час цього ж дня, перебуваючи в цьому є гіпермаркеті «Епіцентр К», ОСОБА_9 , перебуваючи у відділі побутової хімії, таємно, повторно, викрав туалетну воду Aypope (жін) 100 мл., вартістю 286,25 грн., яку заховав до кишені своєї куртки чорного кольору.
Після чого, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 , через деякий час цього ж дня, перебуваючи у відділі із одягом «Military» гіпермаркету «Епіцентр К» вкрав шапку тактичну «LOGOS», хакі, One size, вартістю 126 грн., яку вдягнув собі на голову, замість своєї шапки червоного кольору.
В подальшому, ОСОБА_8 , разом із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденм майном на власний розсуд, тим самим спричинивши матеріальну шкоду потерпілим ТОВ «Епіцентр К» на загальну суму 1045,58 грн.
Окрім цього, 11.02.2024 р., приблизно о 19:20 год., ОСОБА_9 , умисно, із корисливих мотивів, з метою повторного таємного викрадення чужого майна в період дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні відповідно до вказаних вище Указів Президента України, перебуваючи у відділі «Електротовари» гіпермаркету «Епіцентр К», що знаходиться за адресою : Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Овідіопольська дорога, 1, таємно, повторно викрав ліхтар марки «EMOS», вартістю 1307,50 грн., заховавши його собі під куртку чорного кольору, після чого, з місця місце скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши матеріальну шкоду потерпілим ТОВ «Епіцентр К» на загальну суму 1307,50 грн.
Своїми злочинними діями, ОСОБА_10 заподіяв матеріальну шкоду потерпілим ТОВ «Епіцентр К» на загальну суму 2353,08 грн.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила вирок змінити в частині призначення покарання та призначити ОСОБА_8 покарання у виді п'яти років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що ОСОБА_8 визнав свою вину в повному обсязі і підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, має постійне місце проживання та на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.
Судом першої інстанції при призначенні покарання не взято до уваги пом'якшуючі обставини, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування збитків шляхом повернення викраденого майна потерпілому.
Крім того, до початку апеляційного розгляду на адресу апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Позиції учасників апеляційного розгляду
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння., просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 також підтримав клопотання захисника та частково підтримав вимоги апеляційної скарги, просив вирок скасувати.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частина 1 статті 5 Кримінального Кодексу України регламентує, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такий же принцип гарантований ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.
За приписами ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Закон №3886-IX).
Законом №3886-IX внесені зміни у ст.51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якими підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст.51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Отже, з часу набуття 09.08.2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження №51-2555кмо24), зроблено правовий висновок, відповідно до якого Закон №3886-IX, яким внесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого майна розмір, визначений ст.51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Два неоподаткованих мінімуми для працездатної особи станом на 01.01.2024 становили 3028 грн, тоді як вартість викраденого обвинуваченим ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України майна за епізодом від 08 лютого 2024 року становила 1045,58 грн., а за епізодом від 11 лютого 2024 року - 1307,50 грн., що станом на день розгляду кримінального провадження судом може бути лише підставою адміністративної відповідальності.
За таких обставин у даному кримінальному провадженні за вказаними епізодами вартість викраденого обвинуваченим майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3028 грн - станом на 2024 рік, отже до цього діяння мають застосуватись положення ст.5 КК і на теперішній час інкриміновані обвинуваченому дії не підпадають під ознаки злочину, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.479-2 КПК суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ч.2 ст.479-2 КПК за відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що підозрюваним вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.3 ст.479-2 КПК якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 - 1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Враховуючи той факт, що в даному кримінальному провадженні обвинуваченим надана згода на закриття кримінального провадження у зв'язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, апеляційний суд керується положеннями п.4-1 ч.1 ст.284, ч.3 ст.479-2 КПК.
Відповідно до абз.5 ч.7 ст.284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ст.417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі викладеного, враховуючи надання обвинуваченим згоди на закриття провадження, керуючись положеннями п.4-1ч.1 ст.284, ч.3 ст.479-2, ст.417 КПК, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України, з огляду на втрату чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Керуючись ст.ст. 5, 7 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284, ст.ст. 376, 404, 405, 406, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - захисника ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 травня 2024 року, яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, - скасувати.
Кримінальне провадження № 12024162250000127 від 12.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, закрити, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з декриміналізацією відповідно до Закону України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року.
Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Біляївського районного суду Одеської області на стадії досудового розслідування від 15.02.2024 р. та від 04.04.2024 р. на речові докази по справі : 2 DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження ТОВ «Епіцентр К» з фіксацією події крадіжок, які зберігати при матеріалах кримінального провадження, а речові докази : порожню коробку від ліхтаря марки та сам ліхтар «EMOS» - повернути представнику потерпілих ТОВ «Епіцентр К».
Звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, за умови відсутності інших судових рішень про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або покарання у виді позбавлення волі в інших кримінальних провадженнях.
Ухвала Одеського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4