про залишення позовної заяви без руху
28 лютого 2025 рокуСправа № 495/1217/25
Номер провадження 2/495/1203/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок,
встановила:
25.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 152,9 кв.м.
Перед відкриттям провадження у справі, суддя з'ясовує чи подано позовну заяву із додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, та місить такі недоліки.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина четверта статті 177 ЦПК).
Частиною першою статті 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. При цьому, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (частина перша статті 2 Закону України «Про судовий збір»).
Водночас, слід звернути увагу на те, що судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII). У статті 22 Закону № 3551-XII визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551-XII.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 та в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17. Підстави для відступу від неї відсутні.
Суд встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача щодо визнання права власності на житловий будинок..
Таким чином, беручи до уваги перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначених у статті 12 Закону № 3551-XII, суд дійшов висновку, що серед таких пільг немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у даній справі, як наслідок відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, в ухвалі від 11.09.2024 року по справі №567/79/23 ВПВС зазначила «з огляду на недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду через наявність висновку щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому нею рішенні, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з таких підстав» (п.60). Велика Палата Верховного Суду може відступати від своїх попередніх висновків лише за наявності для цього належних підстав. Такі підстави мають бути належно мотивовані не лише в постанові Великої Палати Верховного Суду за наслідками вирішення спору по суті, а й в ухвалі відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (п.77).
Ухвалою ВП ВС вказала в ухвалі від 11.09.2024 року, що у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте, Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
В порушення наведеного, позивач до позовної заяви не додав доказів про сплату судового збору або доказів на підтвердження підстав для звільнення від його сплати.
Також відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно із пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Так предмет спору за текстом позовної заяви є визнання права власності позивача на нерухоме майно - житлового будинку.
У порушення пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачем у позовній заяві не зазначено ціни позову.
Дійсна вартість спірного майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», тобто незалежною оцінкою цього майна.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
До позовної заяви не додано документів, що містять висновки про вартість майна.
Вказані обставини позбавляють суд можливості визначити розмір судового збору, належного до сплати.
Наведене свідчить про невідповідність позовної заяви частині четвертій статті 177 ЦПК України.
Відповідно до статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 175, 177 ЦПК, тому її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків шляхом: надання доказів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
постановила:
позовну заяву ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, роз'яснивши, що в разі їх не усунення в цей строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Ф. Волкова