Номер провадження: 11-кп/813/935/25
Справа № 504/4186/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
26 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 вересня 2024 року, у кримінальному провадженні №12022162200000171, внесеному до ЄРДР 23.10.2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, освіта вища, ФОП, директора ТОВ «КВИРИН», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
установив:
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Зазначеним вироком суду ОСОБА_8 визнано виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт
Вироком також вирішено питання щодо долі речових доказів у справі.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, 22.10.2022р., близько 12 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_8 , перебуваючи біля воріт домоволодіння АДРЕСА_2 , вступив у конфлікт, що виник на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_9 , в ході якого у ОСОБА_8 виник протиправний намір, спрямований на заподіяння легких тілесних ушкоджень останньому.
З метою реалізації свого протиправного наміру, направленого на спричинення легких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_8 , діючи умисно, наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя потерпілого ОСОБА_9 , чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді садна на слизовій оболонці нижньої губи зліва, вогнищевого крововилива на червоній каймі нижньої губи зліва.
Вимоги апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , вважає що вирок має бути скасований через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, з огляду на наступне:
- обвинувальний вирок суду є наслідком упередженого ставлення судді до обвинуваченого, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та завадило ухвалити законний вирок;
- судом не допитано свідків, яких просив допитати прокурор та сторона захисту, при цьому суд поклався на покази потерпілого та свідків, які зацікавлені в результатах розгляду справи;
- висновки суду базуються лише на показах потерпілого та свідків, які протирічать відеозапису спілкування обвинуваченого і потерпілого, яке відбулося внаслідок неправомірних дій потерпілого, яким суд не надав жодної оцінки;
- суд не взяв до уваги пояснення свідків про відсутність неприязних стосунків, не допитав потерпілого з приводу його незаконних дій напередодні події, яку суд кваліфікував за ч.1 ст. 125 КК України;
На підставі наведеного, обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким його виправдати у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Крім того, просить допитати в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Позиція учасників судового розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 звернувся до апеляційного суду з клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності. Наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за такою підставою йому зрозумілі.
Захисник підтримав заявлене клопотання та просив звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Прокурор не заперечувала проти заявленого клопотання.
Потерпілий ОСОБА_9 про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином (зворот а.с.140 т. 2 ) та не повідомив про поважні причини свого неприбуття.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Разом з тим, у день судового засідання за допомогою цих засобів зв'язку (за номером телефону НОМЕР_1 ) (а.с.149 т.2) апеляційним судом було встановлено, що потерпілий клопотав про розгляд справи за його відсутності та заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, які вважала за можливим проводити розгляд справи за відсутності потерпілого, апеляційний суд дійшов висновку розглядати апеляційну скаргу за відсутності потерпілого ОСОБА_9 , оскільки апеляційним судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення останнього про призначення судового засідання в апеляційному суді, а також, що участь потерпілого у даному випадку є необов'язкова.
Заслухавши доповідь головуючого судді, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, наведені в апеляційних скаргах, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована законом відмова держави від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування щодо неї примусу у формі покарання.
З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений статтею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами статті 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Водночас, під час вирішення питання застосування положень ст. 49 КК позиція потерпілого не є вирішальною щодо закриття і не є перешкодою до виконання імперативних вимог процесуального закону ( постанова Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 344/7812/16-к).
Як вбачається з матеріалів судового провадження ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, яке було вчинене 22 жовтня 2022 року.
Кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_8 , згідно статті 12 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Відповідно до положень частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
З огляду на викладене та зважаючи на те, ОСОБА_8 від слідства та суду не ухилявся, нових злочинів не вчинив, а тому враховуючи, що кримінальне правопорушення обвинуваченим вчинено 22 жовтня 2022 року, що свідчить про закінчення строку давності притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 49 КК України, клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає задоволенню.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 417, п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскаржуваний вирок суду підлягає скасуванню, обвинувачений - звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а дане кримінальне провадження - закриттю.
Керуючись статтями 284, 405, 407, 417, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, - задовольнити.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 вересня 2024 року, у кримінальному провадженні №12022162200000171, внесеному до ЄРДР 23 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - задовольнити частково.
Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 вересня 2024 року, у кримінальному провадженні №12022162200000171, внесеному до ЄРДР 23 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - скасувати.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 49 КК України звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4