Номер провадження: 11-кп/813/867/25
Справа № 521/9319/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2
24.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
представника цивільного відповідача МТСБУ ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 в інтересах цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 21.08.2024 в межах к/п №12019160000000489 від 08.05.2019 стосовно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Енгельсканд, Шамхорського р-ну, респ. Азербаджан, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, офіційно не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час тимчасово проживаючого у ФРН, раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки, та покладено на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
Скасовано арешти накладені на підставі ухвал слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 15.05.2019 та 10.06.2019, а саме на автомобілі марки «Форд Ексорт», р.н. НОМЕР_1 , та «BMW X-5» р.н. НОМЕР_2 .
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до Моторно (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_11 - 33 995 грн. 29 коп.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 - 30 000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частини позову відмовлено.
Оскаржуваним вироком суду 1-ої інстанції, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що 07.05.2019 о 18 год. 10 хв., він грубо порушив п.п. 2.3 «б», 12.3, 12.4 «Правил дорожнього руху України», керуючи технічно справним автомобілем «BMW Х5», р.н. НОМЕР_3 IL, рухаючись із фактичною швидкістю 87,5...94,7 км/годину, по сухому чистому асфальтобетонному покриттю третьої смуги руху, вул. Святослава Ріхтера в м. Одесі (за наявності трьох смуг для руху в кожному напрямку, розділених між собою розділювальним газоном, та розділених смугах попутного напрямку горизонтальною дорожньою розміткою 1.5), із сторони площі Б. Деревянко, в напрямку вул. Спартаківська, наближуючись до перехрестя вул. Святослава Ріхтера із вул. Спартаківська, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, а саме: був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, рухаючись із швидкістю, яка перевищувала допустиму для руху в населеному пункті, при наближенні до перехрестя негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем «Ford Escort», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 , який здійснював маневр лівого повороту на перехресті. При цьому, ОСОБА_7 , об'єктивно мав технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів, належним виконанням вищезазначених вимог «Правил дорожнього руху України».
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, тілесні ушкодження отримали пасажир автомобіля «Ford Escort», ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми голови, тулуба і кінцівок, які перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті, яка наступила на місці пригоди та водій автомобіля «Ford Escort», ОСОБА_11 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: заритих переломів 5- го та 6-го правих ребер по середньо-пахвовій лінії без зміщення уламків, забою грудної клітини, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Вимоги, наведені в апеляційних скаргах та узагальнення доводів осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_10 , в інтересах цивільного відповідача МТСБУ зауважив, що оскаржуваний вирок необґрунтований та не відповідає вимогам закону з огляду на те, що поза увагою суду 1-ої інстанції залишилися приписи ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до яких якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, які кореспондують із практикою ВС. Водночас, матеріали справи місять експертні висновки, в яких відображена вартість транспортного засобу станом до ДТП та висновок з приводу вартості ремонту транспортного засобу. Натомість, матеріали справи не містять відомостей з приводу вартості транспортного засобу після ДТП.
За таких обставин, представник ОСОБА_10 просить змінити вирок від 21.08.2024 в частині цивільного позову до МТСБУ та відмовити у задоволенні позовних вимог до МБСБУ у повному обсязі.
У судовому засіданні апеляційного суду представник цивільного відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, водночас прокурор, обвинувачений та його захисник не заперечували проти її задоволення, натомість представник потерпілого просила залишити вирок в частині вирішення цивільного позову без змін.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз вироку суду 1-ої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення приписам наведеної норми кримінального процесуального закону відповідає не в повному обсязі з огляду на наступні обставини.
Мотивуючи доведеність провини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд 1-ої інстанції послався у вироку на досліджені ним відповідно до вимог параграфу 3 глави 28 КПК України зібрані по справі докази, які є взаємоузгодженими між собою та відповідають фактичним обставинам зазначеного кримінального провадження.
Надавши правову оцінку дослідженим доказам, суд 1-ої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину та обґрунтовано кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 286 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.
Враховуючи те, що зазначені висновки суду 1-ої інстанції в частині встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій та призначеного покарання ніким із учасників провадження в апеляційному порядку не оскаржуються, колегія суддів, не встановивши при цьому жодних істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду дійти правильного висновку в цій частині, не вбачає підстав для їх перегляду, відповідно до вимог вищеазначеної ч. 1 ст. 404 КПК України.
Що стосується аргументів представника цивільного відповідача, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Під час вирішення цивільного позову суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 41 Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Саттею 30 зазначеного Закону визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Так, як вбачається зі змісту позовної заяви цивільного позивача ОСОБА_11 він просив стягнути з МТСБУ матеріальну шкоду у розмірі 33995 грн., 29 коп.
В якості обґрунтування позовної заяви ним був долучений звіт спеціаліста про оцінку вартості матеріалів №07-020 від 25.07.2020 відповідно до якої вартість його автомобіля до ДТП становила 33 995, 29 грн., а вартість ремонту складає 354 048 грн.,
Виходячи із зазначених положень, оскільки ремонт транспортного засобу є економічно необґрунтованим, у даному випадку застосуванню підлягають саме положення ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Однак, матеріали, які надані апеляційному суду не містять відомостей з приводу вартості автомобіля потерпілого після ДТП.
Відтак, мотивування суду 1-ої інстанції своїх висновків в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_11 до МТСБУ тією обставиною, що сума, зазначена у полісі №АМ/8125166 від 19.10.2018 між ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_11 покриває розмір заподіяної матеріальної шкоди є вочевидь помилковим.
При обставинах даної справи, апеляційний суд враховує правову позицію ВС, яка викладена зокрема у постанові колегії суддів Третьої судової палати КЦС у складі ВС від 17.02.2021 у справі №753/11069/16-ц, відповідно до якої задоволення вимог про відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, виходячи з вартості автомобіля до ДТП, без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу, і одночасне залишення у власності позивача цього автомобіля, не можна визнати обґрунтованим.
Відтак, всупереч вимог ст. 81 ЦПК України позивачем не було доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв'язку з чим апеляційна скарга представника МТСБУ підлягає задоволенню.
За приписами п. 2) ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд має право змінити вирок або ухвалу.
Відповідно до п.4) ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно п.1) ч.1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Відтак, оскільки доводи апеляційної скарги представникацивільного відповідача ОСОБА_10 знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, його апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вирок суду підлягає зміні в частині вирішення цивільного позову.
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити потерпілому та його представнику право заявити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 24, 128, 129, 370, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 420, 424, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 , в інтересах цивільного відповідача Моторно (транспортне) страхове бюро України - задовольнити.
Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 21.08.2024, яким ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - змінити, в частині вирішення цивільного позову.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 про стягнення майнової шкоди з Моторно (транспортного) страхового бюро України.
В інший частині вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4