Справа № 495/1121/25
Номер провадження 1-кс/495/372/2025
20 лютого 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському Одеської області клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про дозвіл на затримання з метою приводу,
20.02.2025 року старший слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу.
В клопотанні зазначено, що слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.02.2025 внесено до ЄРДР №12025162240000214 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України щодо самовільного залишення військової частини військовослужбовцем, понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідування встановлено, що згідно із вимогами ст. 1 Закону України « Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.
В останній раз, згідно Указу Президента України від 15.01.2025 року № 12404 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.
24.04.2023 відповідно до Указу президента України від 24.02.2022
№ 69/2022 та набуття чинності Указу президента «Про загальну мобілізацію» та виконання вимог мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України №32/321/501/13т, ОСОБА_5 призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до наказу №137 командира військової частини НОМЕР_1 від 17 травня 2022 року, військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку зі службовою необхідністю зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду водія 2 розрахунку (кулемет « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти, 2 стрілецького батальйону, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», поставлено на всі види забезпечення з 17.05.2022, ВОС - 790037А, вважати таким, що справи та посаду водія 2 розрахунку (кулемет «МАКСИМ») 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти, 2 стрілецького батальйону прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадами.
Відтак, з 17.05.2022, тобто з моменту відправлення ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Проходячи військову службу, ОСОБА_5 як військовослужбовець, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
У відповідності до ст. 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі, зокрема, відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування.
Проте, солдат ОСОБА_5 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.
Так, солдат ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, 21.04.2023 о 08:00, самовільно без відповідного дозволу залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокується поблизу АДРЕСА_1 та ухиляється від проходження служби по теперішній час.
Встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення підозри особі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, освіта: середня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді водія 2 розрахунку (кулемет «МАКСИМ») 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти, 2 стрілецького батальйону, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», - 11.02.2025 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Під час досудового розслідування встановлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 15.06.2023 № 1506 призначено проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_5 , який 21.04.2023 о 08:00, самовільно без відповідного дозволу залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокується поблизу АДРЕСА_1 та ухиляється від проходження служби по теперішній час.
З метою встановлення місця знаходження солдата ОСОБА_5 який самовільно залишив військову частину, оперативному підрозділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, в порядку ст. 40 КПК України, надано доручення на проведення слідчо-розшукових заходів, де за результатами проведення заходів, місце знаходження ОСОБА_5 не встановлено.
Під час досудового розслідування, слідчим слідчого відділу та співробітниками ВКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснені спроби виклику підозрюваного ОСОБА_5 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, для проведення слідчо-процесуальних дій, але підозрюваний ОСОБА_5 не повідомляє своє фактичне місце перебування, а рідні відмовляються в отриманні процесуальних документів про виклик підозрюваного.
Таким чином, при проведенні досудового розслідування та з моменту повідомлення про підозру, встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 не представляється можливим, він не проживає за адресою своєї реєстрації, місце можливого проживання не відоме, що свідчить про бажання підозрюваного уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, тому виникла необхідність у проведенні заходів щодо розшуку підозрюваного.
За твердженням слідчого, що підозрюваний ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, відомостей про своє місцезнаходження не надає, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що він переховується від органів досудового розслідування та суду, з метою запобігання ризику скоєння ним інших кримінальних правопорушень, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Згідно із ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Згідно із ч. 4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у заходу статті 177 цього Кодексу.
Матеріалами справи встановлено, що слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.02.2025 внесено до ЄРДР №12025162240000214 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України щодо самовільного залишення військової частини військовослужбовцем, понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Встановлено, що при проведенні досудового розслідування та з моменту повідомлення про підозру, встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 не представляється можливим, він не проживає за адресою своєї реєстрації, місце можливого проживання не відоме, що свідчить про бажання підозрюваного уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, тому виникла необхідність у проведенні заходів щодо розшуку підозрюваного.
Враховуючи вищевикладене, слідчий судя приходить до висновку, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а також може вчиняти інші злочини, у зв'язку з чим клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 187-191 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про дозвіл на затримання з метою приводу- задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для приводу до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7