Справа № 740/876/25
Провадження № 3/740/440/25
Іменем України
28 лютого 2025 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпусь І.М., із секретарем судового засідання Пучка М.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ніжині, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 13.02.2025 о 15 год. 50 хв. в м. Ніжині по вул. С. Прощенка, 4а, керуючи автомобілем «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернулась за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснила наїзд на автомобіль «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_3 , що стояв припаркований. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №843315 від 13.02.2025, ОСОБА_1 13.02.2025 о 15 год. 50 хв. в м. Ніжині по вул. С. Прощенка, 4а, керуючи автомобілем «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспорту пригоду, а саме здійснила наїзд на автомобіль, що стояв припаркований «Daewoo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого залишила місце пригоди, чим порушила вимоги п. 2.10-а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнала, а за ст. 122-4 КУпАП - заперечила. Пояснила, що рухалася заднім ходом по вул. С. Прощенка, 4а, у Ніжині. При цьому у автомобілі грала музика і вона говорила з дитиною. Завершивши маневр, поїхала до дому. Там побачила подряпину на бампері і тріщину на задньому ліхтарі, а хвилин через 40 приїхали поліцейські і сказали, що при русі заднім ходом по вул. С. Прощенка, 4а, було здійснено зіткнення з автомобілем Daewoo та повідомили, що дана подія зафіксована на відеозаписі, тоді вона дізналася, що причетна до ДТП. Коли ж вона виконувала вказаний маневр, то не відчула, що зачепила автомобіль Daewoo. На наступний день у страховій компанії вона бачила автомобіль Daewoo і незначну вм'ятину на його задніх лівих дверях. Наполягає, що вона не відчула зіткнення з іншим автомобілем, камерою заднього огляду її автомобіль обладнаний не був. Обізнана, що у місці ДТП розміщені камери відеоспостереження і вона б у жодному разі не залишила місце, якби розуміла, що причетна до ДТП.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна, підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 № 245952 від 13.02.2025, схемою місця ДТП, відомості яких узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Щодо залишення ОСОБА_1 місця ДТП, суд при оцінці доказів, виходить з наступного.
Із урахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
При цьому діяння, передбачені ст. 122-4 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
ОСОБА_1 наполягає, що вона не почула, не відчула і не помітила, що коли рухалася заднім ходом зачепила інший автомобіль і не знала, що вчинила ДТП.
Пояснення ОСОБА_1 матеріалами справи не спростовані.
У схемі місця ДТП зазначено, що у автомобіля Daewoo виявлено деформацію лівих задніх дверей. При цьому, відсутні дані відео-, фотозйомки ушкоджень, що позбавляє суд можливості встановити ступінь пошкодження для оцінки достовірності пояснень ОСОБА_3 щодо можливості відчути контактну взаємодію автомобілів у момент заподіяння ушкодження. Також відсутні об'єктивні докази про характер і ступінь механічних ушкоджень керованого ОСОБА_1 автомобіля.
За такого, суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що пошкодження автомобілів були незначні.
Попри зазначення ОСОБА_1 про повідомлення поліцейськими про наявність відозаписів, до справи такі, органом що порушив провадження, не долучено. Відтак відсутні об'єктивні дані про поведінку ОСОБА_1 на місці ДТП, чи виходила вона з автомобіля, чи оглядала його та інший автомобіль. Відповідно не спростовано пояснення ОСОБА_1 , що вона контактної взаємодії автомобілів не відчула.
Отже, достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, матеріали справи не містять, а один протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення вини ОСОБА_1 , оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів.
Згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року, Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
З огляду на наведене, матеріалами справи не пітдверджено поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 адміністартивного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Водночас наявними у справі доказами згідно ст. 251 КУпАП підтверджується порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що є підставою для її притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та враховуючи характер вчиненого правопорушення з метою запобігання правопорушенням, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.33, 40-1, 221, п.1 ч.1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 245952 від 13.02.2025 і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_1 визнати невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №843315 від 13.02.2025 та закрити провадження у справі у цій частині за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Про сплату штрафу повідомити суд шляхом представлення документа про його сплату.
У разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у порядку примусового виконання постанови відділом державної виконавчої служби стягується подвійний розмір штрафу у сумі 1700 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору на користь держави за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) UA528999980313070149000025001, код класифікації доходів бюджету 21081300.
Строк звернення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Карпусь