Справа № 750/15446/24
Провадження № 1-кп/750/154/25
28 лютого 2025 року Деснянський районний суд м.Чернігова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
психолога ОСОБА_7 ,
представника відділу превенції
ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024270340002064 від 30 червня 2024 року, який надійшов до Деснянського районного суду м. Чернігова від прокурора Чернігівської обласної прокуратури щодо ОСОБА_5 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
З Чернігівської окружної прокуратури до Деснянського районного суду міста Чернігова надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270340002064 від 30 червня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
У судовому засіданні 28 лютого 2025 року прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , яке підтримав та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_5 виконував належним чином попередній запобіжний захід, жодних порушень з його боку виявлено не було, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки на день розгляду даного клопотання ризики зазначені прокурором у клопотанні відсутні.
Обвинувачений та його законний представник проти задоволення клопотання заперечували підтримали думку захисника.
Представник відділу превенції ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 при вирішенні даного клопотання поклався на розсуд суду.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2024 року ОСОБА_5 було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком до 11 грудня 2024 року. Строк дії якого було продовжено 10 січня 2025 року до 10 березня 2025 року.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом частин першої та другої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Такі ризики, як переховування від органів досудового розслідуванні та суду, незаконного впливу на свідків станом на 28 лютого 2025 року обґрунтовуються прокурором виключно тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим.
В статті 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити не лише тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, а і інші обставини, що характеризують цю особу.
Звідси, тяжкість злочину сама по собі не є єдиною самостійною обставиною на користь застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а лише однією з таких, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, які також мають враховуватися при застосуванні вказаного запобіжного заходу.
Сукупність даних про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, відсутність вищевказаних даних про можливість прояву негативної процесуальної поведінки щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, дають підстави вважати, що для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту немає передбачених законом підстав.
ОСОБА_5 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 де постійно проживає разом з батьками, попередній запобіжний захід обраний до нього у виді домашнього арешту не порушував, за відсутності будь - яких даних, які характеризують обвинуваченого з негативного боку, підтверджують наявність злочинних зв'язків або його схильність до кримінальної поведінки. Тобто, прокурором в судовому засіданні не доведені ризики зазначені ним у клопотанні.
За таких обставин, суд не знаходить на даний час достатніх підстав для продовження строку дії запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.
Разом з тим, за приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, у разі недоведеності прокурором в судовому засіданні таких обставин, як недостатність застосування стосовно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, тяжкості злочину у вчиненні якого той обвинувачується, наявності у нього постійного місця проживання, тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, наявності підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, на який вказано у клопотанні, враховуючи попередню поведінку обвинуваченого та не доведеність прокурором недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу, приходжу до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на обвинуваченого обов'язків, визначених у п.п. 1-4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177- 178, 179, 181, 199 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання .
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати до прокурора та суду у визначений день та час;
-не відлучатися за межі м.Чернігова без дозволу прокурора та суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання ( АДРЕСА_1 ).
-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
-здати на зберігання прокурору в даному кримінальному провадженні паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконання особистого зобов'язання покласти на прокурора.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1