27.02.2025
Справа № 644/ 4060 /24
н/п 2/644/ 333 /25
іменем України
(заочне)
27 лютого 2025 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю секретаря - Трач М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТ Груп» про захист прав споживачів,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» на його користь грошові кошти в розмірі 17 777,00 грн., а також 536,40 грн. в якості відшкодування збитків, 7809,39 грн. - інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 1700,39 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь 8888,50 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
Ціна позову визначена позивачем в загальному розмірі 36 711,68 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 26 березня 2021 року, з рахунку позивача в АТ КБ «ПриватБанк» було здійснено платіж у сумі 17 777,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» НОМЕР_1 в АТ «Альпарі Банк», призначення платежу: «за комп'ютерні послуги».
Сплата вказаних коштів відбулася за наступних обставин. У січні 2021 року позивач натрапив на шахрайську фінансову організацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка передала його реєстраційні дані іншій аналогічній шахрайській організації «Траст Макворі Кепітал». У телефонних розмовах менеджери компанії «Траст Макворі Кепітал» запропонували йому фінансові послуги, а саме заробіток на продажу акцій. Скориставшись його довірливістю та некомпетентністю в питаннях фінансів та інвестицій, менеджери вказаної організації умовили його вносити кошти на його так званий «торговий рахунок». За їх вказівками він встановив на своєму персональному комп'ютері та на мобільному телефоні програму для віддаленого доступу «АnуDеsк», завдяки чому вони одержали повний доступ до його особистих кабінетів у системах інтернет-банкінгу «Приват24» та «ПУМБ онлайн». В ході співробітництва з цією фінансовою організацією, від його імені було вчинено декілька платежів. Ці платежі, як він вважав, і як його переконували менеджери, були спрямовані на внесення коштів на його «рахунок» у цій організації та на обслуговування цього рахунку.
У січні 2021 року він вчинив декілька платежів з метою внесення коштів на свій «торговий рахунок» у компанії «Траст Макворі Кепітал». Ці кошти фактично сплачувалися на рахунки двох фізичних осіб - підприємців.
У лютому він очікував на виведення своїх коштів, однак виплат не було. У березні 2021 року менеджер повідомив про необхідність сплати додаткової комісії міжнародному банку в сумі приблизно 17 700,00 грн. для подальшого виведення його коштів. Він погодився сплатити цю суму. Платіж фактично виконувався менеджером компанії «Траст Макворі Кепітал» через віддалений доступ до його комп'ютера. Як виявилося, кошти в сумі 17 777,00 грн. фактично були сплачені на зазначений вище рахунок ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп».
З часом він зрозумів, що має справу із шахрайською схемою. Йому стало відомо, що фінансових організацій із назвами «Квантум Сістем» та «Траст Макворі Кепітал» офіційно не існує ані в Україні, ані за кордоном. Від імені цих «організацій» на території України не виступає жоден легітимний суб'єкт господарської діяльності.
Стосовно вказаних подій він звернувся до відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області. Було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021226210000045.
Він особисто не знайомий з жодним із працівників, посадових осіб або засновників ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп», ніколи ні з ким із них не зустрічався і не спілкувався. У нього з відповідачем ніколи не було і немає дотепер жодних домовленостей (угод, договорів тощо). Жодних послуг, у тому числі комп'ютерних, відповідач йому не надавав.
Серед зареєстрованих видів діяльності ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» немає жодного, який мав би відношення до фінансових послуг.
Як зазначалося вище, відповідно до квитанції кошти були сплачені за «комп'ютерні послуги». Виходячи з наведеного, ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» виступало як надавач послуг, а він як споживач.
У зв'язку з цим позивач вважає, що між ним та відповідачем склалися правовідносини, які мали ознаки правочину з надання послуг. Разом із тим цей правочин мав дефектний характер та зі сторони ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» був здійснений із використанням нечесної підприємницької практики.
Участь ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» у цьому правочині полягала в тому, що воно прийняло від нього оплату за комп'ютерні послуги, хоча насправді жодних послуг не надавало.
Ухвалою суду від 06 листопада 2024 року відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Позивачем подана суду заява з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Проти розгляду справи в заочному порядку позивач не заперечував, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтується позов на відповідність нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статтей 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судовим розглядом встановлено, що 26 березня 2021 року, з рахунку позивача в АТ КБ «ПриватБанк» було здійснено платіж у сумі 17 777,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» НОМЕР_1 в АТ «Альпарі Банк», призначення платежу: «за комп'ютерні послуги». Вказане підтверджується дублікатом квитанції від 26.03.2021 №0.0.2068129649.1.
З обґрунтування позовної заяви слідує, що позивач до перерахування на рахунок відповідача грошових коштів, жодних правовідносин з відповідачем не мав, у тому числі і пов'язаних з наданням комп'ютерних послуг.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закон України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; п. 19 продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; п. 17 послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; п. 3 виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Відповідно до ст. 1-1 Закон України «Про захист прав споживачів» (сфера дії цього Закону) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Отже, Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовані договірні відносини за участю споживача та даний Закон не поширюється на правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( частина друга ст. 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.09.2021 по справі №201/6498/20, зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов'язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов'язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов'язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
З наведених у позові аргументів вбачається, що відповідачем отримані кошти у сумі 17 777,00 грн. безпідставно.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження власних доводів, викладених в позовній заяві, позивачем надано дублікат квитанції від 26.03.2021 №0.0.2068129649.1., виписка по картковому рахунку. Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТ Груп» про захист прав споживачів- залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Харківського апеляційного суду.
Повне судове рішення складено - 28.02.2025 р.
Суддя: А. К. Сітало