Справа № 638/3516/25
Провадження № 2/638/3431/25
про залишення позовної заяви без руху
28 лютого 2025 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Штих Т. В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Семенових Ольги Станіславівни до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа Перша Харківська міська державна нотаріальна контора в особі державного нотаріуса Грошевої Ольги Юріївни про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,-
встановив:
ОСОБА_2 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману ОСОБА_3 за життя пенсії в сумі 327319 грн. 87 коп. та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману ОСОБА_3 за життя пенсії в сумі 327319 грн. 87 коп. та судові витрати.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до такого висновку.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.
Зазначену позовну заяву ОСОБА_1 подано без додержання вимог встановлених п.3 ч.3 ст.175, ч.4 ст.177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Як вбачається із змісту позовних вимог позивача ОСОБА_1 остання звернулася до суду з позовною заявою, в якій об'єднано вимоги як майнового характеру (визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом), так і немайнового характеру (зобов'язання вчинити певні дії).
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Пред'являючи позов з вимогою майнового характеру (визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом) позивач не зазначила ціну позову, яка складається з грошової суми в гривнях, що відображає заявлену грошову матеріально-правову вимогу позивача до відповідача (сума недоотриманої пенсії, яка підлягає виплаті).
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.
За таких обставин позивачу необхідно зазначити ціну позову, а саме суму недоотриманої пенсії, за якою просить визнати право власності в порядку спадкування за законом та яка, як вона вважає підлягає виплаті.
У відповідності до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач пред'являючи позов з двома вимогами: майнового характеру (визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом) та немайнового характеру (зобов'язання вчинити певні дії) додала до позовної заяви квитанцію про оплату судового збору тільки за вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - становить 3028 гривень.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211 грн 20 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15140 грн.
Отже, позивачу ОСОБА_1 , необхідно зазначити ціну позову, а саме дійсну вартість спірного майна (сума недоотриманої пенсії, яка підлягає виплаті) та сплатити судовий збір за вимогою майнового характеру, у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову.
Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред'явленні позовної заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р., в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.
Враховуючи вищевказані обставини, зважаючи на положення ч.1 ст. 185 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суд
Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Семенових Ольги Станіславівни до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа Перша Харківська міська державна нотаріальна контора в особі державного нотаріуса Грошевої Ольги Юріївни про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: Т. В. Штих