Справа № 349/121/25
Провадження № 1-кс/349/49/25
іменем України
27 лютого 2025 року м.Рогатин
Слідчий суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
встановив:
У січні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання поданої ними заяви від 18 грудня 2024 року про кримінальне правопорушення.
Ухвалою від 29 січня 2025 року, скаржникам поновлено строк для подання скарги, відкрито провадження за скаргою.
Ухвалами від 06 лютого 2025 року, 19 лютого 2025 року витребовувалися матеріали перевірки за заявою ОСОБА_1 від 17 квітня 2024 року, поданої ним засобами телефонного зв'язку через телефонний номер екстреної служби 102.
В обгрунтування скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначено, що 18 грудня 2024 року вони подали заяву до відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про вчинення жителем с.Гоноратівка ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст.325 КК України.
Станом на час подання скарги відомості в ЄРДР не внесено. Таким чином, підтверджується бездіяльність службових осіб щодо невнесення відомостей до ЄДРДР.
У судове засідання, призначене на 15 год. 00 хв. 27 лютого 2025 року скаржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не прибули, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомили, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Слідчий у судове засідання не прибув і не повідомив суд про причини неявки, хоча про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.
Дослідивши та перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
За п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
У ч.2 ст.214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п.1 глави 1 розділу 2 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 09 листопада 2024 року (у скарзі, яка подана до суду зазначено дату подання заяви - 18 грудня 2024 року) зазначено, що житель с.Гоноратівка ОСОБА_3 16 квітня 2024 року біля 22 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов на приватну територію скаржників та розсипав сміття серед якого були речі його дружини ОСОБА_4 , яка померла внаслідок хвороби COVID-19.
У судовому засіданні встановлено, що за зверненням ОСОБА_1 на телефонну лінію екстреної служби 102 від 17 квітня 2024 року щодо цієї події у квітні 2024 року проводилася перевірка ВП №4. Під час перевірки було опитано ОСОБА_3 , який заперечив свою причетність до цієї події. Зазначив, що між ним та ОСОБА_1 , який проживає з ним по сусідству протягом тривалого часу склалися неприязні відносини. ОСОБА_1 неодноразово провокував його та інших односельчан на конфлікти. Під час перевірки не встановлено очевидців чи свідків події. Перевірку було завершено 26 квітня 2024 року.
01 серпня 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зверталися зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР за їх заявою від 17 квітня 2024 року. У задоволенні скарги ухвалою слідчого судді від 05 серпня 2024 року було відмовлено з тих підстав, що у заяві від 17 квітня 2024 року ОСОБА_1 просив притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
Отже, за зверненням ОСОБА_1 17 квітня 2024 року було проведено перевірку, не встановлено осіб, які причетні до цієї події. Перевірку було завершено ще 26 квітня 2024 року. Більш як за пів року скаржник знову подає аналогічну заяву, зазначає про вчинення його односельчанином кримінального правопорушення.
Заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з вимогою внести відомості до ЄРДР, не містить об'єктивних даних та достатніх обставин, які б вказували на наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченою ст.325 КК, окрім самого посилання на норму закону України про кримінальну відповідальність. Також відомості, зазначені у скарзі є суперечливими, оскільки заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 датована 09 листопада 2024 року, у скарзі зазначено про подання ними заяви 18 грудня 2024 року.
Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.
За відсутності доказів скоєння конкретного кримінального правопорушення скарга до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.303-307,376,395 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви про кримінальне правопорушення, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Слідчий суддя О.О. Гаврилюк