Справа № 752/12302/24 Суддя (судді) першої інстанції: Машкевич К.В.
26 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі,
Позивач звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправною і скасувати постанову серії АА № 00019275 від 30.04.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при перевезення вантажу не було перевищено встановлені вагові параметри, а сам позивач не є суб'єктом адміністративного правопорушення.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що спірною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності належну особу, а перевищення вагових параметрів зафіксовано належним чином, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи відбувався за правилами спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.04.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюколм Є.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00019275, відповідно до якої 26.04.2024 о 18:41 год., за адресою Н-11, км.76+702, Дніпропетровська область відповідальна особа ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу Man TGХ 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5,3% (2,12 тон), загальна маса 42120 кг при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП, внаслідок чого позивача притягнуто до адміністративної і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про автомобільний транспорт», який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно з ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси вантажних автомобілів, зокрема:
- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон;
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон;
- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тони;
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони.
Відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
З наявної в матеріалах справи копії постанови АА №00019275 вбачається, що адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі технічним засобом WIM 78, в той же час, спірна постанова містить інформацію щодо результатів зважування транспортного засобу MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням похибки на рівні 42120 кг та в ній зазначено про перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3% (2,12 тон).
В той же час, будь-якої інформації щодо застосованого напівпричепу та чи являється/не являється він двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) та який тип кузову (контейнер, змінний) було використано при перевезенні вантажу із використанням спеціалізованого напівпричепу контейнеровоза у спірній постанові не зафіксовано.
При цьому, згідно з матеріалами фотофіксації, транспортний засіб MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 був зафіксованим у зв'язці з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.26-27).
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 під державним номером НОМЕР_2 зареєстровано транспортний засіб марки MONTRACON, який являється спеціалізованим напівпричепом Н/ПР-Контейнеровоз із встановленим перекидним обладнанням та гідравлічною системою для самостійного розвантаження (а.с.21-22).
Разом з тим, надані фотоматеріали не дозволяють встановити, що саме розміщено на напівпричепі-контейнеровозі. В той же час, відсутні підстави вважати, що в даному випадку було використано не контейнер або змінний кузов для перевезення вантажу, що передбачає обмеження по максимальній фактичній масі до 44 тони.
Доказів встановлення факту щодо не застосування напівпричепу-контейнеровозу із змінним кузовом у зв'язці із транспортним засобом MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 відповідач не подав ні до суду першої інстанції, ні під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Отже, перевезення вантажу відбувалось із застосуванням вантажного сідлового тягача MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 у зв'язці зі спеціалізованим напівпричепом Н/ПР-Контейнеровоз марки MONTRACON д.н.з. НОМЕР_2 .
Спірна постанова містить інформацію, що кількість вісей зафіксованого транспортного засобу разом із причепом становить 5 (тобто використано трьохвісний тягач та двовісний напівпричеп), що свідчить про наявність підстав для застосування до транспортного засобу позивача обмежень максимальним навантаженням на рівні 44 тон.
При здійсненні відповідачем розрахунку перевищення вагових параметрів не було враховано обставину щодо типу напівпричепу, який використовувався при перевезенні вантажу, зокрема, напівпричіпу-контейнеровозу, кількість вісей зафіксованого транспортного засобу (використано трьохвісний тягач та двовісний напівпричеп-контейнеровоз) із урахуванням типу кузову (змінний кузов), для якого, відповідно до п.22.5 ПДР, встановлено обмеження фактичної маси 44 тони.
Доказів використання у зв'язці з автомобілем MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 іншого напівпричепу (контейнеровозу), або незмінного кузову відповідачем до суду не подано.
Вказана обставина не була врахована співробітником Укртрансбезпеки під час складання спірної постанови.
Разом з тим, посилання відповідача на порушення під час перевезення вимог національного та міжнародного законодавства щодо неналежного використання напівпричепу-контейнеровозу чи невідповідного маркування контейнеру не заслуговують на увагу, оскільки спірною постановою позивача було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення інших вимог законодавства.
Встановлення допустимої максимальної маси навантаження на рівні 44 тони застосовуються не лише при перевезенні вантажу у контейнері, а й при використанні змінних кузовів, за умови здійснення перевезення трьохвісним автомобілем (тягачем) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), однак відповідачем, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, не доведено належними та допустимими доказами, що під час фіксування вагових параметрів встановлювалась обставина щодо використання позивачем під час перевезення контейнеру чи змінного причепу.
В той же час, за змістом ст.14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Колегія суддів враховує, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 09.09.2023 в полях «Прізвище або організація» та «Ім'я та по батькові» зазначено - ОСОБА_2 , в той же час, в полі «Власність» вказано - не є власником (а.с.23-24).
Тобто, ОСОБА_2 не являється власником транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 .
Будь-яких доказів, що ОСОБА_2 є належним користувачем вказаного транспортного засобу (договору оренди, довіреності, витягу з електронного кабінету водія про визначення належного користувача тощо) матеріали справи не містять.
В той же час, як зазначає позивач у своїй позовній заяві та визнається відповідачем, саме ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , тобто останній являється відповідальною особою і має нести адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачене, ч.2 ст.132-1 КУпАП, зафіксовані в автоматичному режимі.
З огляду на викладені обставини, з врахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку, що спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню, з огляду на відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
В силу ч.3 ст.272 КАС України судове рішення суду апеляційної інстанції у даній справі не може бути оскаржене.
Керуючись ст.243, 272, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АА № 00019275 від 30.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст постанови виготовлено 26 лютого 2025 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма