П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33668/24
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 направив на адресу Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в одеській області щодо не проведення з 01.03.2005 року перерахунку пенсії за вислугу років, як бортовому оператору, який в польотах виконував спеціальні роботи за ШВП -221 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року;
- зобов'язати відповідача з 01.03.2005 року перерахувати пенсію за вислугу років позивачу за ШВП -221 відповідно до п. 7 «Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», затвердженого ПКМУ №418 від 21.07.1992 року (в редакції постанови від 09.08.2005 року №718) у розмірі 59% від середньомісячного заробітку, визнання протиправної бездіяльності щодо не проведення з 02.03.2019 року (при досягненні 60 річного віку відповідно до правових висновків ВС в постанові від 14.03.2019 року №617/1725/16-а) перерахунку пенсії позивача за ШВП -221 відповідно до п. 7 Порядку призначення №418 (в редакції постанови №713 від 09.08.2005 року) у розмірі 79% від середньомісячного заробітку;
- зобов'язати відповідача перерахувати з 02.03.2019 року пенсію позивачу за ШВП -221 відповідно до п. 7 Порядку призначення №418 (в редакції постанови №713 від 09.08.2005 року) у розмірі 75% від середньомісячного заробітку;
- визнати протиправними дії відповідача, як такі що суперечать нормам ч. 5 ст. 45 Закону України №1058 при переданні заяви від 02.04.2024 року «про перерахунок пенсії» ОСОБА_1 для розгляду до неповноважного за територіальністю, а також не маючому повноважень структурному підрозділу ПФУ в Хмельницькій області та зобов'язання утриматись від подібних дій (дізнався 23.04.2024 року);
- зобов'язати відповідача обчислити з 01.03.2005 року різницю між перерахованими та раніше виплаченими сумами пенсії, нарахувати з 01.04.2005 року компенсацію втрати частини доходів та здійснити виплату різниці та компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить увалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що він не з власної вини, а у зв'язку із складними обставинами, пов'язаними із станом здоров'я та постійними обстрілами і тривогами в країні та Одеській області, був вимушений переїхати у інше місце проживання та саме через це не отримав від суду лист та не встиг усунути недоліки позовної заяви.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконав.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вимоги до позовної заяви визначені ст.160 та ст.161 КАС України.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 169 КАС України).
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, подання уточненої позовної заяви з відповідною кількістю копій та додатків для сторін.
Вказана ухвала направлена на адресу, визначену позивачем, та отримана ОСОБА_1 13 листопада 2024 року (а.с.16).
03 грудня 2024 року до суду надійшла заява позивача про продовження строку усунення недоліків.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.
Зазначена ухвала відправлена на адресу, визначену позивачем, 09.12.2024 року, однак 08 січня 2025 року повернута до суду, як не вручена, за закінченням терміну зберігання.
У зв'язку із ненадходженням від позивача до суду заяви на виконання ухвали від 04.11.2024 року та не усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року позовну заяву повернуто без розгляду.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що не міг своєчасно отримати ухвалу про продовження строку усунення недоліків позовної заяви через переїзд з м.Одеси у зв'язку із постійними тривогами та обстрілами.
Судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові по справі № 752/16738/22 від 25.01.2024, відповідно до якої необхідність перебування в укритті під час повітряних тривог не свідчать про неможливість оскарження судового рішення у встановлений КАС України строк та у зв'язку із цим наголошує, що постійній тривоги не можуть і продовжувати позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на невизначений строк.
Натомість, судова колегія наголошує, що позивач з 13 листопада 2024 року був обізнаний про недоліки позовної заяви та необхідність їх усунення, однак протягом двох місяців з цього часу не вжив жодних дій, направлених на усунення недоліків позовної заяви.
Доказів зворотного позивачем не надано.
Частина 2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З п.7 ч.5 ст.44 КАС України вбачається, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 1 ст.131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
До повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, звертаючись до суду першої інстанції, позивач мав цікавитися стадіями розгляду позову та враховувати процесуальні строки на його розгляд.
Необхідно також врахувати позицію сформовану в ухвалі Верховного Суду від 24 березня 2021 року в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», «Адресат вибув», «Адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року про залишення позовної заяви без руху, то наявні підстави для повернення позивачу вказаної позовної заяви.
Додатково колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 316, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко