П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6805/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Фермерського господарства «Селянсько-фермерське господарство Нічепорук Раїса Миколаївна» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року (суддя Бжассо Н.В. м. Одеса, повний текст рішення складений 02.09.2024) по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Селянсько-фермерське господарство Нічепорук Раїса Миколаївна» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
29 лютого 2024 року ФГ «Селянсько-фермерське господарство Нічепорук Раїса Миколаївна» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
скасувати рішення №1978/15-32-04-03-03 від 31.07.2023 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, видане Головним управлінням ДПС у Одеській області, як таке, що є протиправним;
зобов'язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію Фермерського господарства "Селянсько-фермерське господарство Нічепорук Раїса Миколаївна" платником податку на додану вартість з 01.06.2021 року (дати реєстрації платником ПДВ) з збереженням індивідуального податкового номера 213102622067;
зобов'язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, в тому числі, реєстраційний ліміт (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), який був станом на 31.07.2023 року, тобто, до прийняття Головним управління ДПС в Одеській області рішення №1978/15-32-04-03-03 від 31.07.2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що підприємство дійсно в період з 01.07.2022 року по 01.07.2023 року подавало до ГУ ДПС в Одеській області декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Проте, апелянт вказує, що у податковій декларації за липень 2023 року зазначено, що у липні 2023 року здійснено оподатковувану операцію щодо поставки на суму 995 грн., в тому числі ПДВ 134 грн. Також, апелянт зазначає, що причиною відсутності оподатковуваних операцій є те, що через незаконні дії та рішення ГУ ДПС у Донецькій області було зупинено діяльність позивача. Позивач намагався зберегти статус платника ПДВ і здійснив одну поставку особі, яка не потребувала кредиту з ПДВ.
Відповідачі надіслали до апеляційного суду відзиви на апеляційну скаргу, у яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Фермерське господарство «Селянсько-фермерське господарство Нічепорук Раїса Миколаївна» перебувало на обліку в ГУ ДПС в Одеській області, як платник ПДВ.
Відповідно до довідки ГУ ДПС в Одеській області №1978/15-32-04-03-02 від 28.07.2023 року, підприємство Фермерське господарство «Селянсько-фермерське господарство Нічепорук Раїса Миколаївна» протягом дванадцяти послідовних податкових місяців подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту за період липень 2022 року - червень 2023 року.
Згідно з рішенням ГУ ДПС в Одеській області №1978/15-32-04-03-03 від 31.07.2023 року, анульовано реєстрацію Фермерського господарства «Селянсько-фермерське господарство Нічепорук Раїса Миколаївна» платником податку на додану вартість на підставі пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що підставою для прийняття ГУ ДПС оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стала довідка від 28.07.2023р. №1978/15-32-04-03-02 про результати аналізу даних АІС «Податковий блок» щодо подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців.
Отже, з урахуванням пасивної поведінки позивача щодо неподання декларацій протягом 12 місяців, яка підтверджується матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V ПК України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.
Згідно із пунктом 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4,5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Пунктом 184.2 статті 184 ПК України визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Постановою КМУ від 14.11.2014р. №1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення №1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Підпунктом «г» п. 5.1. Положення №1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідно до пункту 5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:
не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;
включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.
Пунктом 5.5 Положення №1130 визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).
Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою №6-РЖ. Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.
Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України можливе за умов неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
При цьому, такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.2018 року у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 року у справі №826/876/17.
Разом з тим, конструкція підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб'єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.11.2022р. у справі №380/8687/20.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття ГУ ДПС оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стала довідка від 28.07.2023р. №1978/15-32-04-03-02 про результати аналізу даних АІС «Податковий блок» щодо подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців. (Т. 2 а.с. 11).
Тобто, підтверджуючим документом для прийняття контролюючим органом рішення від 31 липня 2023 року №1978/15-32-04-03-03 про анулювання реєстрації у даному випадку є відповідна довідка щодо анулювання такої реєстрації.
Як вбачається із вказаної довідки контролюючого органу, позивачем не подавались декларації з ПДВ за період з липня 2022 року по червень 2023 року. При цьому, позивачем вказаний факт не заперечується та не надано докази на підтвердження того, що за вказаний період в ЄРПН ним було зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування щодо постачання товарів (послуг).
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що з урахуванням приписів ст. 184 ПКУ та Положення №1130, у ГУ ДПС були наявні підстави для прийняття рішення від 31 липня 2023 року №1978/15-32-04-03-03 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ «Селянсько-фермерське господарство Нічепорук Раїса Миколаївна».
Апелянт, серед іншого, посилається на прийняття ГУ ДПС у Донецькій області протиправного рішення щодо відповідності СГ «СФГ Нічепорук Р.М.» критеріям ризиковості платника податку, яке було скасоване у судовому порядку (рішенням суду апеляційної інстанції набрало законної сили 09.01.2023 року).
Проте, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки реєстрацію СГ «СФГ Нічепорук Р.М.» платником ПДВ анульовано за подання протягом 12 послідовних місяців декларацій з ПДВ з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту за період з липня 2022 року по червень 2023 року. Тобто, після набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано рішення про відповідність СГ «СФГ Нічепорук Р.М.» критеріям ризиковості платника податку, підприємство продовжувало за лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року подавати звітність з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а тому посилання на вказаний факт, як на підставу для скасування рішення ГУ ДПС в Одеській області №1978/15-32-04-03-03 від 31.07.2023 року суд вважає необґрунтованим.
В свою чергу, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, який застосовується з 27 травня 2022 року, встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Згідно з пп. 69.11 ст. 69 ПК України платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак позивач заяви щодо неможливості виконання своїх податкових обов'язків до контролюючого органу не подавав, відповідних доказів до матеріалів справи не надано.
Доводи апелянта про те, що позивач намагався зберегти статус платника ПДВ, здійснив одну поставку особі, яка не є платником ПДВ, що підтверджується копією податкової накладної №1 від 01.02.2023 року, колегія суддів відхиляє, оскільки чинне законодавство не містить норм, які б надавали можливість не анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість у разі, якщо платник податків декларації не подає, проте реєструє відповідні податкові накладні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 року у справі №160/1399/19.
Окрім того, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду у справах №820/1053/16, оскільки вона не є релевантною щодо спірних правовідносин у даній справі.
Так, у справі №820/1053/16 податковим органом було анульовано реєстрацію платника податків позивача відповідно до підпункту «з» пункту 184.1 статті 184 ПК України, що виключає наявність обставин щодо неподання контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
Резюмуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення ГУ ДПС від 31.07.2023 №1978/15-32-04-03-03 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Фермерського господарства «Селянсько-фермерське господарство Нічепорук Раїса Миколаївна» є правомірним та таким, що прийняте з дотримання вимог чинного податкового законодавства.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що вони також не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Адже суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Селянсько-фермерське господарство Нічепорук Раїса Миколаївна» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов