П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4196/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТСАЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
27.01.2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що контролюючий орган позбавлений на даний час можливості виконати вимоги КАС України, що полягають у сплаті судового збору за подання апеляційної скарги через фактичний брак коштів на рахунку за кодом бюджетної класифікації видатків 2800, що фактично є тягарем для відповідача та дана обставина унеможливлює подальше апеляційне оскарження по справі №420/31145/24.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 року клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, строк встановлений ухвалою суду від 17.01.2025 року продовжено.
07.02.2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано обмеженим та несвоєчасним фінансуванням.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто апелянтові, у зв'язку з невиконанням вимог вищевказаної ухвали від 17.01.2025 року, а саме у зв'язку з несплатою судового збору.
25.02.2025 року ГУ ДПС в Одеській області вдруге подало апеляційну скаргу, до якої було додано платіжну інструкцію №400 від 21.02.2025 року на суму 10900,00 грн. (із застосуванням коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки апеляційна скарга була подана у електронній формі).
Згідно вказаної платіжної інструкції, оплата судового збору відбулась 21.02.2025 року.
Перевіривши апеляційну скаргу подану 25.02.2025 року на відповідність її вимогам КАС України, було встановлено що апеляційна скарга була подана за межами строку, визначеного ч.1 ст.295 КАС України.
В доданому до апеляційної скарги клопотанні апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи клопотання тим, що такі обставини, як невиконання ухвали суду спричинені досить обмеженим фінансуванням державних органів, тому оскільки відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а тим більше на відповідних рахунках взагалі були відсутні кошти для сплати судового збору, відповідач фактично був обмежений у своєчасній реалізації свого права на сплату судового збору по даній справі. Згідно рахунку 2800, апелянт був обмежений можливістю сплатити судовий збір, оскільки залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становив 0,00 грн.. Відповідна обставина є незалежною від волі Головного управління ДПС в Одеській області та реально перешкоджає доступу до правосуддя й здійснення належного оскарження рішень суду першої інстанції за умов повної незгоди з даними висновками суду. До лютого 2025 року залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становив 0,00 грн.. В подальшому, Головним управлінням ДПС в Одеській області було сплачено судовий збір по справі №420/4196/24 у розмірі 10900,80 грн. згідно платіжної інструкції №400 від 21.02.2025 року.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Органи ДПС є державними органами, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження.
Органи ДПС є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Крім того, ст.44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), що також вимагалось і в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого апелянту необхідно було усунути зазначений недолік.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі Смірнова проти України зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Разом із тим, повідомлені суду обставини, зокрема про відсутність коштів на розрахунковому рахунку апелянта взагалі не можуть виступати поважними причинами для продовження встановленого судом строку, оскільки згідно висновків ЄСПЛ у справах Рисовський проти України та Лелас проти Хорватії, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (заява №11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також колегія суддів звертає увагу, що апелянт є державним органом, а тому, посилання на відсутність надходження коштів з бюджету не є достатньою підставою для пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення такого строку, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Також колегія суддів зазначає, що у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, в тому числі пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).
Колегія суддів зазначає, що звернення апелянта с первісною апеляційною скаргою в межах 30-денного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України, не дає апелянту право звертатися до суду у будь який момент з апеляційною скаргою, а тем більш ніж чім через півмісяцю, з моменту повернення первісної апеляційної скарги через несплату судового збору та більш ніж 4 місяці з моменту винесення оскаржуваного рішення та отримання повного тексту такого рішення, навіть якщо судовий збір було сплачено разом із поданням останньої апеляційної скарги.
Отже, колегія суддів зазначає, що вказаний строк було пропущено у зв'язку з неможливістю сплати судового збору вчасно, що не є підставою для поновлення строку, а тому наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави є неповажними.
Згідно із ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апеляційна скарга на підставі ч.3 ст.298 КАС України підлягає залишенню без руху для надання апелянту терміну на звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення цього строку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.298 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з зазначенням підстав пропуску цього строку.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання зазначених вимог, відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька