Справа № 629/2299/22
провадження № 1-кс/632/20/25
26 лютого 2025 року слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід прокурора, -
18 лютого 2025 року, згідно ухвали Харківського апеляційного суду про зміну підсудності від 11 лютого 2025 року, до провадження слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_3 про відвід процесуального керівника у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022226110000089 від 13.03.2022, прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , яка була заявником уточнена клопотанням від 25.02.2025.
Вказана заява про відвід прокурора обґрунтована тим, що у кримінальному провадженні № 12022226110000089 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125 ч. 1, 126 ч. 1 КК України, в якому ОСОБА_3 є потерпілим, процесуальне керівництво здійснюється прокурором Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_4 за період проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні дізнавачем ОСОБА_5 5 разів виносились постанови про закриття кримінального провадження з різних підстав, які згодом були скасовані слідчими суддями відповідних судів з вказівкою підстав та причин їх скасування, при цьому процесуальний керівник у кримінальному провадженні ОСОБА_6 жодного разу не звернув уваги на вказані підстави, що з його боку є неприпустимим;
Крім цього, прокурор не звернув уваги на належну кваліфікацію правопорушення, та взагалі при перекваліфікації правопорушення у кримінальному провадженні №42023222120000027 від 22.02.2023 з ч. 2 ст.15, п. 7 ч. 2 ст.115 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України залишив поза увагою ч. 1 ст. 126 КК України, як і дізнавач ОСОБА_5 на протязі майже 3 років, доти ці недоліки були усунуті слідчими суддями та першим заступником керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 ;
Також, опис матеріалів кримінального провадження №12022226110000089 від 13.03.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. І ст. 125 КК України, складений дізнавачем ОСОБА_8 не відповідає дійсності, а ті матеріали, які знаходяться у справі, взагалі не відноситься до справи (а.с. 136-142; документи Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро ст.ст. 356, 367, 296 ч. 1 КК України, а.с. 181- 236, це і матеріали слідчого управління м. Харкова, і справа Пенсійного Фонду, і справа слідчої Августович - хуліганство ОСОБА_9 ч. 1 ст. 296 КК України, і витяг з ЄРДР дізнавач ОСОБА_10 від 18.08.2022 справа по самоуправстві ст. 356 КК України, і справа порубки ліса ст. 367 КК України, і заява відносно ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 367 КК України, і довідка начальника поліції ОСОБА_12 від 08.02.2022 - хуліганство ОСОБА_9 , і витяг з ЄРДР дізнавача), в той же час а.с. 236 - взагалі не має, а на а.с. 238 - Протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 від 29.12.2022 де він конкретно вказав та заявив клопотання про виконання ухвал слідчих суддів від 05.09.2022, 24.12.2022 та про виконання доручення у повному обсязі, однак це залишилося по заувагою не тільки дізнавача ОСОБА_8 , а і процесуального керівника ОСОБА_13 , з яких підстав т.в.о. керівника прокуратури ОСОБА_14 скасовував 20.01.2023 постанову дізнавача від 29.12.2023. В той же час а.с. 248-249 взагалі в описі відсутні (постанова прокурора - керівника ОСОБА_15 від 20.01.2023 про скасування постанови дізнавача ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження від 29.12.2023), які однак потерпілому та слідчому судді не направлялась взагалі, хоча мотив винесеної ним постанови від 20.01.2023 той, що дізнавач не направив потерпілому постанову від 29.12.2023.
Разом з цим матеріалах справи відсутні ряд докуметів, які конкретно стосуються кримінального провадження №12022226110000089 від 13.03.2022 року.
Крім цього, дізнавачем та прокурором не виконані норми КПК України, не розглянуті клопотання від 08.01.2023, 20.02.2023, 31.01.2023, 07.02.2023, 08.02.2023, 03.02.2023, 17.01.2023, ухвала слідчого судді від 09.12.2023, постанови Полтавського Апеляційного суду від 19 травня 2022 року та від 30 червня 2022 року; заява на адресу начальника поліції ОСОБА_16 від 13.02.2023 та лист в.о. керівника прокуратури ОСОБА_15 від 14.12.2022 за № 61-705-22, що є неприпустимим з їх боку.
Суворе додержання положень КПК України під час здійснення процесуальних дій в кримінальному провадженні є прямим обов'язком керівника органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, оперативного співробітника під час вчинення процесуальних дій в кримінальному провадженні.
Законом не допускається не додержання, чи додержання не в повному обсязі положень кримінального процесуального законодавства України співробітником правоохоронного органу.
Дана обставина є надзвичайно важливою для подальшого вирішення судом питання щодо допустимості отриманих в кримінальному провадженні доказів.
А процесуальний керівник - прокурор ОСОБА_4 взагалі порушив його права як потерпілого, відповідно до вимог ст.ст. 55-56 КПК України, та не дав у різний спосіб можливість зібрати докази по кримінальному провадженню №12022226110000089 від 13.03.2022, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, та сам ні яких процесуальних дій не проводив, а навпаки перешкоджав в їх зібранню, шляхом винесення передчасних постанов, що з його боку є неприпустимим.
Відтак, прокурором Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_4 норми ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», ст. 37 КПК України, наказу Генерального прокурора України № 4гн від 19 грудня 2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» дотримано не було.
Саме порушення вимог КПК України, Закону України «Про прокуратуру» свідчить про неналежне виконання ОСОБА_17 своїх службових обов'язків що, відповідно до п. 1 частини першої ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Окрім цього, процесуальний керівник прокурор ОСОБА_4 покриває правоохоронні органи, які не виконують на протязі тривалого часу належним чином та у встановлені ним строки його вказівки.
Вказані порушення вимог КПК України залишаються поза увагою заступника керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_18 , як і частково керівника прокуратури ОСОБА_19 .
Вважає, що факт неефективного процесуального керівництва з боку прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 є грубим порушенням його прав та п.п. 1, 2, 3 частини першої ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», що прямо або опосередковано підтверджується вищевказаними фактами та доданими матеріалами.
З огляду на зазначене він, потерпілий у кримінальному провадження ОСОБА_3 , дійшов особистого висновку, що встановлені під час досудового розслідування по вищевказаним кримінальним провадженням порушення норм КПК України, Конституції України підтвердженні ухвалами Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.01.2023, Полтавським Апеляційним судом від 08 листопада 2023 року, Первомайським міськрайонним судом Харківської області від 28 листопада 2023 року, Близнюківським районним судом Харківської області від 06 травня 2024 року та іншими доказами які ним додаються до дисциплінарної скарги.
Крім того, зауважує на систематичному вчиненні аналогічних порушень прокурором ОСОБА_4 , за які він вже був притягнутий до відповідальності.
Окрім цього, вважає, що прокурор ОСОБА_4 , на його особисту думку, як потерпілого, неналежно виконує свої службові обов'язки, не вживає достатніх заходів до належного здійснення досудового розслідування по об'єднаному кримінальному провадженню №12022226110000089 від 13.03.2022, не забезпечує виконання завдань кримінального провадження та не вживає належних заходів до закінчення кримінального провадження, тим паче фактично постійно відхиляє його клопотання, в порядку ст.220 КПК України, і йому постійно приходиться звертатися зі скаргами на його дії та бездіяльність до слідчих суддів, що досить для нього, як пенсіонера, потерпілого, судді у відставці, особи, яка перенесла операцію на серці у 2020 році, є тяжким тягарем.
В уточненому клопотанні також акцентував увагу суду на позицію Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду м.Києва від 23.12.2020 по справі № 757/55167/20-к провадження № 51-6144 ск20, де зазначено, що правова природа судового контролю обумовлюється потребою учасників кримінального провадження в отриманні невідкладного судового захисту їх прав, свобод та інтересів під час досудового розслідування, в ході якого застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, проводяться слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії.
Також зазначив, що повноваження слідчого судді у сфері захисту прав та законних інтересів учасників процесу не обмежується випадками, зазначеними у ст. 303 КПК України, т.я. законодавець не може передбачити усі випадки, коли порушуються права та законні інтереси особи і виникає потреба у їх поновленні судом під час досудового розслідування. А порушення норм Законів продовжуються і до теперішнього часу, з боку процесуального керівника ОСОБА_20 .
Вважає, що усе вище перелічене відноситься до інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, а отже до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
Заявник ОСОБА_3 під час судового засідання свою заяву про відвід прокурора підтримав з викладених в ній підстав, просив його заяву про відвід прокурора задовольнити, врахувавши при прийнятті рішення доводи заяви та клопотання, а також долучені письмові докази.
В судове засідання прокурор Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 не прибув, просив розглянути заяву про відвід прокурора без його участі та прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства.
Слідчий суддя, з урахуванням вказаного положення ст. 81 КПК України, вважає можливим розгляд заяви про відвід прокурора провести у відсутність прокурора, що не прибув, на підставі наданих суду доказів.
Заслухавши доводи учасників провадження, дослідивши заяву про відвід, вивчивши письмові докази долучені до заяви, клопотання від 25.02.2025 з додатками, доходжу наступного висновку.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення прокурора від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
При цьому, положеннями ст. 77 КПК України передбачений вичерпний перелік підстав для відводу прокурора.
Так, керуючись ст. 77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Разом з цим, не розгляд клопотань прокурором, в порядку ст. 220 КПК України, чи розгляд не на користь особи, на що посилається у своїй заяві потерпілий ОСОБА_3 , відсутність чи наявність документів у матеріалах кримінального провадження, прийняття рішень дізнавачем чи прокурором, є самостійним предметом контролю слідчого судді при розгляді відповідних скарг, в порядку ст. 303 КПК України, та не можуть слугувати підставами для відводу прокурора, як і оскарження вказаних рішень в суді апеляційної чи касаційної інстанції, копії документів щодо чого долучено до матеріалів заяви, що і є судовим контролем у сфері захисту прав та законних інтересів учасників процесу.
Інших підстав, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора в заяві про відвід не наведено та слідчому судді доказів, щодо таких сумнівів, не надано.
Відтак, на думку слідчого судді, обставини викладені в заяві потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про відвід прокурора ОСОБА_4 по об'єднаному кримінальному провадженню №12022226110000089 від 13.03.2022 не містять обставин, які можуть свідчити про його упередженість чи заінтересованість при здійсненні процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що заявником не доведено підстав заінтересованості або обставин, з посиланням на докази, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора в результатах даного кримінального провадження, з врахуванням вимог ст. 80 КПК України, згідно якої відвід повинен бути вмотивованим, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про відвід прокурора ОСОБА_4 від здійснення процесуального керівництва під час досудового розслідування кримінального провадження №12022226110000089 від 13.03.2022 відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 26, 77, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_4 від здійснення процесуального керівництва по об'єднаному кримінальному провадженню №12022226110000089 від 13.03.2022 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1