27 лютого 2025 року
м. Київ
справа №140/2871/24
провадження №К/990/2549/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
14 січня 2025 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
20 січня 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 04 лютого 2025 року залишив без руху касаційну скаргу, установивши, зокрема, ОСОБА_1 строк для усунення її недоліків шляхом: - надання до суду касаційної інстанції зазначення підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів; - документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На виконання вказаної ухвали суду ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання поо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Положеннями частини другої статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, що не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність продовжити процесуальний строк, установлений судом для усунення недоліків шляхом надання можливості автору касаційної скарги сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, з огляду на таке.
Як зазначалось вище, позивач подав, зокрема, клопотання про звільнення від сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.
При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.
При цьому, надана позивачем на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану) довідка Військової частини від 29 липня 2022 року № 218/2/926А, видана солдату ОСОБА_2 , 1994 р.н. не є належним підтвердженням обставин, які надавали б суду можливість вирішувати клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору за підпунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме довідки податкового органу про доходи за попередній, тобто 2024 рік, як то визначено частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Суд не вбачає правових підстав для звільнення автора касаційної скарги від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Таким чином, ставка судового збору, що належить сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 4844,80 гривень.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга належить залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 3, 121, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі № 140/2871/24.
2. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року у справі № 140/2871/24 в частині надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, установивши новий строк для їх усунення - протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська