про залишення касаційної скарги без руху
27 лютого 2025 року
м. Київ
справа №160/274/23
адміністративне провадження №К/990/5548/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 (суддя Ніколайчук С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 (колегія у складі: судді-доповідача Сафронової С.В., суддів Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.)
у справі № 160/274/23
за позовом керівника Окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради
до Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадської організації «Платформа Громадський контроль»
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (далі також - позивач) звернувся в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до суду з позовом до Дніпровської міської ради (далі також -відповідач, скаржник) та Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради (далі - КП «Міські активи), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у не укладенні з позивачем охоронного договору на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768;
- зобов'язати відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з позивачем охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не приведенні до належного стану об'єкту культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53) назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт;
- зобов'язати відповідача привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 122 «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не приведенні до належного стану об'єкту культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт;
- зобов'язати відповідача привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 122 «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023, закрито провадження у цій справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд, переглянувши в порядку касаційного оскарження ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023, скасував такі судові рішення та направив матеріали справи № 160/274/23 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Надалі Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 23.05.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024, задовольнив позов частково. А саме:
- визнав протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, що полягає у не приведенні до належного стану об'єкту культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт;
- зобов'язав Дніпровську міську раду та КП «Міські активи» Дніпровської міської ради привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт;
- визнав протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, що полягає у не приведенні до належного стану об'єкту культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт;
- зобов'язав Дніпровську міську раду та КП «Міські активи» Дніпровської міської ради привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53) назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
12.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпровської міської ради, в якій остання з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржник визначає п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, мотивуючи це застосуванням судом апеляційної інстанції норм ст.ст. 26, 27, 33-1 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» без урахування висновків Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 02.04.2024 у справі № 140/14556/23, від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 07.04.2021 у справі № 924/199/20, від 13.03.2023 у справі № 398/1796/20, від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17, від 04.12.2019 у справі № 826/6228/17, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. Вважає, що суди попередніх інстанцій не урахували висновки касаційного суду в частині належного сформованих позовних вимог та неможливості проведення певного виду робіт на об'єкті культурної спадщини без проведення науково-дослідних робіт, погодженої проєктної документації з уповноваженими органами, а також в частині можливості звернення прокурора із позовом в інтересах органу місцевого самоврядування до органу місцевого самоврядування в розумінні норм ст. 23 Закону України 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Щодо дотримання скаржником вимог до форми та змісту касаійної скарги, визначених у ст. 330 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі серед іншого зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У силу приписів ч. 3 ст. 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. Водночас мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
У той же час обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не аргументував, у чому саме полягало неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними процесуальних норм, натомість навів фактичні обставини справи, процитував положення чинного законодавства із наведенням окремих витягів із постанов Верховного Суду (без доведення при цьому подібності правовідносин), що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Натомість зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів при вирішення спору по суті й клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з мотиву пропуску строку звернення до суду, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням вищевказаної підстави касаційного оскарження та у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції .
Таким чином, касаційна скарга не містить аргументованих мотивів підстави касаційного оскарження в розумінні п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
З огляду на викладене Суд звертає увагу на те, що Дніпровська міська рада раніше вже реалізовувала своє право на касаційне оскарження у цій справі, однак ухвалою Верховного Суду від 10.01.2025 первісно подану касаційну скаргу (вх. № К/990/45201/24 від 25.11.2024) повернуто скаржнику з тієї причини, що вона не містила обгрунтування підстав касаційного оскарження.
За результатами проведеного аналізу змісту вдруге поданої касаційної скарги, з'ясовано, що вона не усуває недоліків, на які було вказано Судом, оскільки скаржником цю скаргу не було приведено у відповідність із нормами процесуального закону в частині належного обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження.
Щодо дотримання скаржником строку звернення із касаційною скаргою.
Скаржник заявляє про поновлення йому пропущеного строку касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024. Клопотання обґрунтовує тим, що первісна своєчасно подана ним касаційна скарга була повернута йому ухвалою Верховного Суду від 10.01.2025. За наслідками отримання копії цієї ухвали відповідач звернувся із повторною касаційною скаргою.
Беручи до уваги наведене Суд враховує те, що положеннями ст. 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Водночас поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Як вже зазначалося вище по тексту цієї ухвали, Дніпровська міська рада у листопаді 2024 року вперше звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024. Зазначена касаційна скарга повернута скаржнику згідно з ухвалою Верховного Суду від 10.01.2025 на підставі ч. 2 ст. 332 КАС України з причини не усунення недоліків такої скарги в частині наведення умотивованої аргументації щодо заявлених підстав касаційного оскарження.
Копія цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету Дніпровської міської ради 10.01.2025 о 20 год. 21 хв. та в розумінні норм ч. 6 ст. 251 КАС України така вважається врученою відповідачу 13.01.2025.
Вдруге із касаційної скаргою Дніпровська міська рада звернулася до Верховного Суду 10.02.2025, тобто більше ніж через три місяці після проголошення постанови Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 23.10.2024 та трохи менше ніж через місяць після отримання ухвали Верховного Суду від 10.01.2025.
Жодні пояснення щодо причин зволікання (28 днів) при поданні повторної касаційної скарги скаржник не навів. Разом з тим, сама обставина недотримання особою вимог КАС України при поданні касаційної скарги (а саме в частині її змісту), що мало наслідком її повернення, не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б могли перешкодити своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі.
Таким чином, Суд визнає наведені скаржником у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ж до ч. 3 ст. 332 КАС України касаційна скарга залишається також без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Разом з тим, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі ж неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані Судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстави касаційного провадження, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, а також зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -
1. Визнати неповажними наведені Дніпровською міською радою причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 160/274/23 залишити без руху.
3. Надати Дніпровській міській раді строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
4. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.
5. Роз'яснити, що в разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або, якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У випадку невиконання вимог цієї ухвали в частині інших недоліків у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко