27 лютого 2025 року
Київ
справа №320/19103/24
адміністративне провадження №К/990/5402/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 320/19103/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліум-Пром» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень,
11.02.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 11.02.2025.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. ДПС зазнає, що суди, визнаючи протиправним наказ про проведення перевірки, не врахували висновків Верховного Суду, викладених у низці його постанов.
Однак, зі змісту касаційної скарги неможливо з'ясувати, яку саме норму матеріального права, на переконання скаржника, було застосовано неправильно. Ані зі змісту судових рішень, ані зі змісту касаційної скарги не вбачається відображення змісту наказу про призначення фактичної перевірки в частині викладення в ньому підстав для її проведення. При цьому, Верховний Суд у постановах, на які посилається скаржник, розглядав питання застосування окремих норм пункту 80.2 статті 80 ПК України і формував висновки щодо їх правильного застосування у контексті саме правильності оформлення наказу про проведення перевірки (його відповідності вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України).
Відповідно, приведення переліку постанов Верховного Суду в умовах, коли зі змісту доводів касаційної скарги неможливо з'ясувати щодо якої саме підстави для проведення фактичної перевірки в межах цієї справи такі приводяться, не може бути визнано достатнім обґрунтуванням для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Крім того, зі змісту судових рішень вбачається, що суди дійшли висновків не тільки про неналежне оформлення наказу про проведення перевірки, але і про не підтвердження під час судового розгляду дійсної наявності підстав для проведення перевірки. Також суди визнали протиправними податкові повідомлення-рішення від 04.04.2024, оскільки такі прийняті без розгляду заперечень позивача на Акт перевірки. Однак, касаційна скарга не містить обґрунтування незгоди з такими висновками судів попередніх інстанцій.
Також у касаційній скарзі наводяться доводи по суті виявлених за наслідками розгляду порушень, але такі доводи не мають взаємозв'язку ані з висновками судів попередніх інстанцій, ані з посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
У цілому, є підстави вважати, що обґрунтування вимог касаційної скарги наводиться безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, що унеможливлює відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
2. В ухвалі від 03.02.2025 Верховний Суд звертав увагу скаржника на те, що судові рішення, які оскаржуються ДПС, ухвалені у справі, розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно, необхідність наведення доводів з належним їх обґрунтуванням про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Також суд звертав увагу про відсутність інформації про розмір сум грошових зобов'язань, які визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 04.04.2024 №524/ж10/31-00-07-05-01-24; №523/ж 10/31-00-07-05-01-24; №526/ж10/31-00-07-05-01-24; №527/ж10/31-00-07-05-01-24, що складають одну із складових ціни позову у цій справі.
Однак, ДПС так і не зазначило ані розмір грошових зобов'язань, ані не навело доводів з належним їх обґрунтуванням про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що скаржнику слід подати уточнену касаційну скаргу, у якій викласти свою позицію, яка б узгоджувалася з вимогами частин четвертої і п'ятої статті 328 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що відсутність у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
Крім того, враховуючи, що касаційна скарга надходить до суду без справи, колегія суддів вважає за необхідне запропонувати скаржнику надати копію спірного наказу про призначення фактичної перевірки, а також копії оскаржуваних у цій справі рішень суб'єкта владних повноважень.
3. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте скаржник документа про сплату судового збору не додав.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 - не більше 60560 грн).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3028 грн.
Утім, ані зі змісту судових рішень, ані зі змісту касаційної скарги неможливо визначити ціну позову у справі та, відповідно, розрахувати розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі.
Отже, під час розрахунку судового збору за подання касаційної скарги в частині вимог майнового характеру слід виходити з такої формули: 200% * (ціна позову * 1,5 %). Крім того, за кожну вимогу немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір в сумі 3028 грн, що не залежить від застосовності/незастосовності максимального розміру судового збору, який підлягав сплаті за подання позовної заяви в частині вимог майнового характеру.
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону, у зв'язку з чим скаржнику необхідно обчислити судовий збір згідно з вищенаведеним розрахунком та подати до Верховного Суду документ про оплату судового збору з наданням відповідних документів для перевірки правильності його розрахунку.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 320/19103/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі, а її доводи мають узгоджуватись з фактичними обставинами справи з наданням документів, які це підтверджують, зокрема, копію спірного наказу про призначення фактичної перевірки, а також копії оскаржуваних у цій справі рішень суб'єкта владних повноважень;
- навести обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України;
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI, з наданням відповідних документів для перевірки правильності його розрахунку.
Роз'яснити, що у випадку відсутності у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) винятків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в іншій частині у встановлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко