27 лютого 2025 року
Київ
справа №280/1564/24
адміністративне провадження №К/990/5717/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №280/1564/24 за позовом Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,
12.02.2025 до суду вп'яте надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС, скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 12.02.2025.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 08.10.2024, повний її текст складено 18.10.2024. Відповідно, останнім днем для касаційного оскарження судового рішення було 18.11.2024 з урахуванням вихідних днів, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 12.02.2025, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.
Східне МУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що повний текст постанови було складено 18.10.2024 і вперше скаржник подав касаційну скаргу в межах встановленого КАС України строку. Зауважує, що норми чинного законодавства не містять обмежень щодо строків повторної подачі скарги. Звертає увагу на приписи частини п'ятої статті 333 КАС України та зауважує, що касаційна скарга подана до спливу одного року на касаційне оскарження. Звертає увагу на введення в країні воєнного стану, а також опубліковані 02.03.2022 Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, серед яких рекомендовано виважено підходити до процесуальних питань. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, адже в ньому відсутнє посилання на причини, які унеможливлювали своєчасно звернутися із належним чином оформленою касаційною скаргою.
Суд встановив, що касаційні скарги Східного МУ ДПС, які були подані 05.11.2024, 05.12.2024 Верховний Суд повернув ухвалами від 12.11.2024, 18.12.2024 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив, що приведене скаржником обґрунтування із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводилося до приведення огляду більше 30 судових рішень Верховного Суду, що складало переважну більшість мотивів касаційної скарги, викладеної більш ніж на 50 сторінках друкованого тексту. При цьому як правові позиції Верховного Суду, скаржник цитував абзаци, пов'язані або з відтворенням певних норм ПК України, або ж певних недоліків, виявлених у конкретній судові справі. Також містила цитування загальних висновків Верховного Суду, пов'язаних із розглядом справ, предметом спору у яких є реальність господарських операцій. Решта доводів касаційної скарги зводилася до викладення обставин справи і цитування висновків Акта перевірки щодо кожного з контрагентів позивача. Суд зауважив, що зі змісту касаційної скарги неможливо було виокремити конкретну позицію скаржника щодо того, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, окрім як незгоди скаржника зі здійсненою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановленим обставинам і наданим на їх підтвердження доказам. Натомість загальні посилання на те, що судами попередніх інстанцій не враховані доводи контролюючого органу спростовувалися змістом судових рішень, у яких надано їм відповідну правову оцінку. Суд звернув увагу, що пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України не вимагає приведення усіх постанов Верховного Суду, у яких предметом розгляду був подібний предмет спору, однак, вимагає зазначити конкретний висновок Верховного Суду (із зазначенням реквізитів відповідної постанови), викладений саме з питання застосування норм права, і обґрунтувати свою позицію, в чому саме полягає неправильне застосування його судами попередніх інстанцій. Суд роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Електронні примірники цих ухвал Східне МУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 18.11.2024 о 04:24, 18.12.2024 о 19:16.
Касаційні скарги Східного МУ ДПС, які були подані 23.12.2024, 21.01.2025 Верховний Суд повернув ухвалами від 09.01.2025, 06.02.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив, що посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не обґрунтував, від якого саме висновку Верховного Суду та щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах належить відступити, не навів висновок, який, на його думку, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню норми права. Суд зауважив, що зазначаючи спочатку про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у низці постанов, Східне МУ ДПС зазначало про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених в інших постановах. Обґрунтування того, що у зазначену скаржником переліку постанов Верховного Суду містяться різні за своїм змістом висновки Верховного Суду з питання застосування однієї і тієї ж норми права касаційна скарга не містила. Суд роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Електронні примірники цих ухвал Східне МУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 09.01.2025 о 20:27, 07.02.2025 о 09:42.
12.02.2025 Східне МУ ДПС подало касаційну скаргу вп'яте, однак, її зміст так і не відповідає вимогам КАС України.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить.
Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
Східне МУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Посилання скаржника на нормативно-правові акти щодо введення воєнного стану в України і продовження строку його дії не містить свого обґрунтування, яким чином ця обставина вплинула на можливість приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Устеленою є позиція Верховного Суду про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме собою посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 18.10.2024 (дата виготовлення повного тексту постанови апеляційного суду) і до 12.02.2025 (дата подання касаційної скарги вп'яте) Східне МУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку Східне МУ ДПС не надало.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналогічно вперше і вдруге поданим касаційним скаргам у вп'яте поданій приведене скаржником обґрунтування із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводиться до приведення огляду більше 30 судових рішень Верховного Суду, що складає переважну більшість мотивів касаційної скарги, викладеної на 83 сторінках друкованого тексту. Зі змісту вп'яте поданої касаційної скарги так і неможливо виокремити саме правову позицію скаржника, яка б відповідала зазначеному на початку касаційної скарги пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Навівши огляд практики Верховного Суду, наявної, як за доводами скаржника, на користь контролюючого органу, скаржник навів обставини справи в розрізі виявлених під час перевірки обставин щодо кожного контрагента позивача.
Зі змісту вп'яте поданої касаційної скарги так і не вбачається, який саме висновок судів попередніх інстанцій щодо застосування норм матеріального права не відповідає приведеним скаржником висновкам Верховного Суду. У цілому, з доводів скаржника вбачається незгода саме з результатом розгляду справи без правового обґрунтування, в чому саме полягає неправильне застосування норм права чи порушення норм процесуального права.
Більш того, Суд звертав увагу скаржника, що пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України не вимагає приведення усіх постанов Верховного Суду, у яких предметом розгляду був подібний предмет спору, однак, вимагає зазначити конкретний висновок Верховного Суду (із зазначенням реквізитів відповідної постанови), викладений саме з питання застосування норм права, і обґрунтувати свою позицію, в чому саме полягає неправильне застосування його судами попередніх інстанцій.
Слід зазначити, що різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об'єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень, якими у задоволенні позовних вимог платників податків було відмовлено не свідчить про застосування судами конкретно у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Отже, приведене скаржником обґрунтування не є достатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 329, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №280/1564/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.В. Хохуляк