Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
27 лютого 2025 року справа № 520/3479/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Дер-м,п.3,пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернувся адвокат Острицький Андрій Олегович та просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021, 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021, 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №520/1306/24;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.07.2021.
Ухвалою суду від 21.02.2025р. позовну заяву було залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
24.02.2025р. до суду надійшла заява "про усунення недоліків", подана адвокатом Острицьким А.О., у якій заявник зазначає наступне (мова оригіналу збережена) :
"Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ухвалою від 21 лютого 2025 року позов залишив без руху оскільки на думку судді позов подано з пропуском строку звернення до адімінстративного суду.
Зазначена ухвала є прикладом судейскької зневаги нормами процесуального права та відсутністі звичайного здорового злузду.
Є обгрунтовані підстави вважати, що суддя або не читав зазначену ухвалу та підписав те, що підсунув на підпис помічник судді, або суддя перебував під впливом наркотичних речовин чи алкогольного сп'яніня, бо в тверезому стані та світлої памяті суддя таку ухвалу прийняти не може з наступного (думка оціночна).
Перше і головне. Суддя не відризняє дату З ЯКОЇ були порушені права позивача і дату КОЛИ були порушенні права. Це ПРИНЦИПОВО РІЗНІ ДАТИ!!!!!!!
Права позивача були порушені відповідачем шляхом обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.02.2021, 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 та не нарахуванні та не виплаті позивачу доплати до пенсії передбаченої постановою КМУ від від 14.07.2021 № 713 з з 01.07.2021.
Але КОЛИ САМЕ відповідач вчинив зазначені обмеження та припинив нараховувати на виплачувати допдату до пенсії в розмірі 2000 грн? На виконання рішення якого суду ГУПФУ вчинив протиправні дії та коли зазначене рішення суду набрало законої сили та настав епат виконання зазначеного рішення?
В позовній заяві чітко зазначено, що відповідач вчинив зазначені обмеження та припинив нараховувати на виплачувати допдату до пенсії після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №520/1306/24 яке набрало законної сили 28.11.2024.
Позивач звернувся з позовом у лютому 2015 року тобто менше ніж через ТРИ(!!) місяці після вчинення дій відповідача наслідком яких є порушення прав позивача. Про який пропус шістимісячного строку зазначає суддя в ухвалі? Питання риторічне...
Друге. Від якої події суддя обраховує строк звернення до суду визначений у ст. 122 КАС України?
ВІД ЯКОЇ ПОДІЇ? Від дати з якої позивач просить відновити порушені на його думку права? Зі змісту ухвали судд Григорова Д.В. від 21 лютого 2025 року саме так, суддя обчислює строк з з 01.07.2021р.
А з яких підстав суддя це робить коли згідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється З ДНЯ, коли особа дізналася або повинна була дізнатися ПРО
ПОРУШЕННЯ своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто початок шестимісячного строку звернення до адмінстаративного суду обчислюєтся від ДАТИ порушення прав чи з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися ПРО ПОРУШЕННЯ своїх прав."
"Зі змісту ухвали від 21 лютого 2025 року є правомірний висновок, що суддя мабуть справу до рук не брав!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Подібними ухвалами суддя підриває віру в правосуддя в Державі Україна, викликає недовіру до кваліфікації судді та здатність судді прийняти законне та обгрунтоване судове рішення. Такі ухвали дають привід для формування негативного іміджу судейського корпусу в очах людей, бо демонструють зневагу до справи, до реалізації прав людей на ефективний судових захист в національному органі. Таким чином суддя Григоров Д.В. порушив право позивача як людини (право на справедливий суд) яке передбачено Конченцією про осоновні права та свободи людини."
Прохальна частина поданої адвокатом Острицьким А.О. заяви сформована наступним чином:
"ПРОШУ: 1. Припинити порушувати права позивача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, а не за черговим їх порушенням; 2. Перед прийняттям судових рішень по справі брати справу до рук та вникати в обставини конкретної справи, а не підписувати не читаючи типовий шаблон ухвали, якій підсовує вам на підпис ваш помічник; 3. Вивчити нарешті що таке строк передбачений ст. 122 КАС України, коли він починається та від якої події обчислюється. Бо не має вже ємоціональних сил читати правовий нігілізм та витрачати сили та час на подалання таких ухвал; 4. Відкрити провадження по справі 520/3479/25."
Дослідивши подану адвокатом заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1,2 ст. 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до приписів ст. 167 КАС України установлено вимоги до заяви, клопотання, заперечення, що подаються до суду.
Так, відповідно до вказаної норми, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Адвокат Острицький А.О., як фахівець в галузі права, особа, яка має вищу юридичну освіту та пройшла відповідну фахову підготовку, повинен розуміти як правила українського ділового мовлення, високі стандарти адвокатської етики, вимоги КАС України щодо прав і обов'язків учасників судового процесу, а також вимоги, які ставляться КАС України до заяв і клопотань, які подаються до суду.
Крім того, він повинен розуміти і цілі адміністративного судочинства, які визначені в статті 2 КАС України, та полягають, зокрема, в справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, наведені вище приписи ст. 44 КАС України зобов'язують учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Суд зазначає, що адвокатом Острицьким А.О. в поданій до суду заяві, що надійшла 24.02.2025р. до судді вжито, зокрема, наступні ганебні, принизливі вислови : "суддя мабуть справу до рук не брав", "Зазначена ухвала є прикладом судейскької зневаги нормами процесуального права та відсутністі звичайного здорового злузду (мовою автора)", "суддя перебував під впливом наркотичних речовин чи алкогольного сп'яніня", тощо.
Крім того, заявник вказував, що : "Подібними ухвалами суддя підриває віру в правосуддя в Державі Україна, викликає недовіру до кваліфікації судді та здатність судді прийняти законне та обгрунтоване судове рішення. Такі ухвали дають привід для формування негативного іміджу судейського корпусу в очах людей, бо демонструють зневагу до справи."
Суд зауважує, що надаючи заяву подібного змісту, адвокат Острицький А.О. очевидно не мав на меті усунення недоліків позовної заяви з метою відкриття провадження та подальшого розгляду справи, що забезпечило б захист прав та законних інтересів особи, яка надала адвокату повноваження на здійснення такого захисту.
Натомість, нехтуючи завданнями та засадами адміністративного судочинства та інтересами клієнта, адвокат Острицький А.О. вдався до розповсюдження наклепницьких та надуманих міркувань, зокрема, звинувачень на адресу суду, згідно яких стверджував, що суддя не розглядав матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 , не брав участі в ухваленні судового рішення (ухвали), натомість це здійснено іншими особами.
Висловлюючи такі твердження, ставлячи в поданій заяві запитання суду та надаючи в образливій та зневажливій формі указівки судді, адвокат Острицький А.О. свідомо та зухвало виявив очевидну неповагу до судді, як носія судової влади України та встановлених процесуальних правил, етики спілкування адвоката, вийшов за межі цієї етики.
З врахуванням викладеного, суд звертається до практики Верховного Суду щодо подібних випадків та звертає увагу на Постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/23/21 від 07.04.2021р.
У вказаній Постанові Суд дійшов висновку, що використання у процесуальних документах (позовній заяві, апеляційній скарзі, тощо) принизливих, глумливих, образливих висловлювань щодо відповідача, а також стосовно судді, є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, що може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи, що в даній справі провадження не було відкрито, суд вважає за можливим застосувати означену вище практику Верховного Суду з урахуванням вимог КАС України, беручи до уваги положення ст. 169 КАС України, що передбачає повернення позовної заяви на стадії відкриття провадження у справі, вважаючи, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуто.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, ст., ст. 248, 256, 293, 295 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.В. Григоров