Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 лютого 2025 р. Справа № 520/4223/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків, вул. Куликівська, 12, код ЕДРПОУ: 34952440) у виконавчому провадженні № 76820948 від 20.01.2025 року:
· про відкриття виконавчого провадження;
· про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
· про стягнення виконавчого збору;
· про арешт коштів боржника;
- від 10.02.2025 року.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі відповідно до положень ст.171 КАС України, суддя встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені приписами статті 287 КАС України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Положеннями ч. 2 ст. 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Така норма процесуального закону є спеціальною щодо статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач оскаржує постанови Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.01.2025 та - від 10.02.2025, проте з даним адміністративним позовом до суду звернувся 24.02.2025, тобто поза межами строку, встановленого ч.2 ст.287 КАС України.
При цьому, заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом, матеріали позовної заяви не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав його поновлення, а також доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
Щодо клопотання позивача, яке викладено в адміністративному позові, а саме: застосувати захід забезпечення цього позову у вигляді зупинення дії виконавчого документа - постанови № 19973 від 11.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 у виконавчому провадженні № 76820948 та заборони відповідачу здійснювати будь -які дії, пов'язані з примусовим виконанням виконавчого документа у виконавчому провадженні № 76820948, суд зазначає наступне.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Порядок подання заяви про забезпечення позову передбачений статтею 153 КАС України.
За правилами частини першої ст.153 КАС України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Таким чином, положеннями вищезазначених правових норм визначено, що заява про забезпечення позову, яка подається одночасно з пред'явленням позову, подається окремим документом у письмовій формі та за формою і змістом повинна відповідати вимогам ст.ст.152 КАС України.
Крім того, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені і статтею 167 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просить застосувати заходи забезпечення пред'явленого позову, про що зазначив у прохальній частині позовної заяви, тобто без додержання положень ст.ст.152, 153, 167 КАС України.
Отже, викладене позивачем клопотання про застосування заходів забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу (ч.7. ст.154 КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення без розгляду клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову.
Разом з тим, суд зазначає, що повернення без розгляду клопотання не позбавляє права позивача на звернення до суду із відповідною заявою у порядку, встановленому чинним КАС України.
Керуючись ст. 5, 44, 121, 132, 133, 150, 152, 154, 160, 161, 167, 168, 169, 248, 294 КАС України, суд ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Надати позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом, із зазначенням підстав та доказів для його поновлення.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.
Клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову - повернути позивачу без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду в частині повернення клопотання про застосування заходів забезпечення позову без розгляду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н.А. Полях