Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 лютого 2025 р. № 520/17247/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 44876094, вул. Соїча, буд. 5А, с-ще Малинівка, Харківська обл., 63525), третя особа - Державне Підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 44768034, вул. Шота Руставелі, буд. 9А, м. Київ, 01601) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області викладену в листі від 25.01.2024 року № 01- 09/177 щодо надання дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність;
- зобов'язати Малинівську селищну військову адміністрацію Чугуївського району Харківської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність.
В обґрунтування позову зазначено, що відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність, є протиправною.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будівля магазину, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування від 16.04.2024 року зареєстрованому в реєстрі за № 1490 .
Попередньому власнику ОСОБА_2 на праві приватної власності належала вказана будівля магазину, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 20.01.2009 року, який зареєстрований в Чугуївському МБТІ 22.01.2009 року, реєстраційний номер 5.
Згідно вказаного договору належна будівля магазину знаходиться на земельній ділянці фонду Малинівської селищної ради розміром 1500 кв.м.
08.09.2021 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Малинівської селищної ради в якій просила надати дозвіл на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність.
У відповідь на вказану заяву отримано лист №02-01-27/1676 від 15.09.2021 року в якому зазначено, що Малинівська селищна рада не має повноважень розпоряджатись даними землями. Для вирішення питання надання у власність вказаної земельної ділянки, рекомендуємо звернутись до Харківської державної обласної адміністрації.
Враховуючи вищевказаний лист ОСОБА_2 звернулась до Харківської обласної державної адміністрації із заявою в якій просила надати дозвіл на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність.
Листом від 21.09.2021 №32-20-10-7413/0/19-21 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило, Законом України від 28.04.2021 року, пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» викладено в такій редакції: «У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, та її затвердження здійснюються відповідною сільською, селищною, міською радою.»
Враховуючи вищевикладене, заявнику необхідно звернутися до Малинівської селищної ради Чугуївського району з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати необхідні матеріали.
Оскільки відповідачем Малинівською селищною радою безпідставно не було розглянуто заяву ОСОБА_2 з посиланням на необхідність звернення до Харківської обласної державної адміністрації, а тому вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року (справа № 520/24665/21) зобов?язано Малинівську селищну раду Чугуївського району Харківської області (вул. Соїча, буд. 5 А, смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область, 63525, код ЄДРПОУ 04397000) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 03.09.2021 року про надання дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність.
Вказане рішення набрало законної сили 23.07.2022.
19.01.2024 представник ОСОБА_2 звернувся до Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області із запитом в якому просив надати інформацію чи виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі №520/24665/21 та чи повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 від 03.09.2021 року про надання дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність та чи надано дозвіл на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Надати копію відповідного рішення прийнятого за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 від 03.09.2021 року з урахування висновків зроблених Харківським окружним адміністративним судом по справі № 520/24665/21.
У відповідь на вказаний запит було отримано лист Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області від 25.01.2024 року № 01-09/177 в якому зазначено, що відповідно до листа філії «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство», дане земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення державного лісового фонду та надана у постійне користування філії «Чугуєво-Бабчанське лісе господарство» на підставі затверджених планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.
Не погоджуючись із відмовою Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області викладену в листі від 25.01.2024 року № 01-09/177, позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.
Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно ч.1 - 3 статті 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
При цьому, частиною другою цієї статті передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розмішені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" встановлено: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об'єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору дарування від 20.01.2009, який укладено між ОСОБА_3 («Дарувальник») та ОСОБА_4 («Обдаровувана»), дарувальник передав майно у власність обдаровуваної, а обдаровувана прийняла будівлю магазину безоплатно. Будівля магазину, що відчужується за даним договором, розташована на земельній ділянці фонду Малинівської селищної ради, розміром 1500 кв. м. , в АДРЕСА_2 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року (справа № 520/24665/21) було зобов'язано Малинівську селищну раду Чугуївського району Харківської області (вул. Соїча, буд. 5 А, смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область, 63525, код ЄДРПОУ 04397000) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 03.09.2021 року про надання дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність.
Вказане рішення набрало законної сили 23.07.2022.
У подальшому, за договором дарування, який укладено 16.04.2024 між ОСОБА_2 (“Дарувальник») та ОСОБА_1 (“Обдаровуваний»), дарувальник передає у власність, а її чоловік - обдаровуваний, приймає безоплатно у власність нежитлову будівлю літ. "А", загальною площею 309,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (сім).
Таким чином, станом на час розгляду даної справи, власником вказаної нежитлової будівлі є позивач ОСОБА_1 .
В адміністративному позові позивач зазначив, що 19.01.2024 представник ОСОБА_2 звернувся до Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області із запитом, в якому просив надати інформацію, чи виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі №520/24665/21 та чи повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 від 03.09.2021 року про надання дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність та чи надано дозвіл на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Надати копію відповідного рішення прийнятого за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 від 03.09.2021 року з урахування висновків зроблених Харківським окружним адміністративним судом по справі № 520/24665/21.
У відповідь на вказаний запит Малинівська селищна військова адміністрація Чугуївського району Харківської області від 25.01.2024 року № 01-09/177 повідомила, що відповідно до листа філії «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство», дане земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення державного лісового фонду та надана у постійне користування філії «Чугуєво-Бабчанське лісе господарство» на підставі затверджених планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.
Не погоджуючись із відмовою Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області викладену в листі від 25.01.2024 року № 01-09/177, позивач ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно ч.1-3 статті 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
Відповідно до п. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку.
Згідно ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.
Пунктом 3 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, інші об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, лінійні об'єкти енергетичної інфраструктури), право власності на які зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників таких об'єктів на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.
В абз 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельних кадастр» Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будівля магазину, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування від 16.04.2024 року зареєстрованому в реєстрі за № 1490.
В адміністративному позові позивач оскаржує, зокрема, відмову Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, викладену в листі від 25.01.2024 року № 01-09/177 щодо надання дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність.
Разом з тим, вказана відмова надана відповідачем на запит представника ОСОБА_2 (попереднього власника вказаної будівлі), який 19.01.2024 звернувся в інтересах ОСОБА_2 до Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області із запитом про надання інформації щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі №520/24665/21, яким зобов'язано Малинівську селищну раду Чугуївського району Харківської області (вул. Соїча, буд. 5 А, смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область, 63525, код ЄДРПОУ 04397000) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 03.09.2021 року про надання дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження відмови Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області саме позивачу ОСОБА_1 , як власнику будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. у наданні дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність.
Доказів на підтвердження звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою до відповідача щодо надання дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, матеріали справи також не містять.
Натомість, представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 19.01.2024 щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі №520/24665/21 про повторний розгляд заяви попереднього власника вказаної будівлі магазину - ОСОБА_2 від 03.09.2021 про надання дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність та чи надано дозвіл на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); та надання відповідного рішення, прийнятого за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 від 03.09.2021 з урахування висновків зроблених Харківським окружним адміністративним судом по справі № 520/24665/21.
Суд зазначає, що за змістом статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок будівля або споруда розміщені на земельній ділянці наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки на якій вони розміщені та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
При цьому, частиною другою цієї статті передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Приписами частини першої статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частина друга цієї статті передбачає, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» встановлено: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.
Пунктом «г» частини 10 статті 55 Закону України «Про землеустрій», встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.
За правилами ч.1 ст.188 ЗК України, громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До заяви додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову (ч.2 ст.188 ЗК України).
Згідно ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення позивача ОСОБА_1 до відповідача із відповідною заявою щодо надання дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. з метою подальшої передачі її у власність.
У свою чергу Малинівська селищна військова адміністрація Чугуївського району Харківської області, як розпорядник землею, рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі магазину, не приймала.
Таким чином, позивачем, усупереч положенням ст.ст.73, 74 КАС України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його прав відповідачем щодо відмови ОСОБА_1 , як власнику будівлі магазину на надання йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та не надано доказів на підтвердження звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою до Малинівської селищної військової адміністрацію Чугуївського району Харківської області.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Малинівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 44876094, вул. Соїча, буд. 5А, с-ще Малинівка, Харківська обл., 63525), третя особа - Державне Підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 44768034, вул. Шота Руставелі, буд. 9А, м. Київ, 01601) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27 лютого 2025 року.
Суддя Н.А. Полях