Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 лютого 2025 року № 520/34135/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) від 12.11.2024 №204750021846 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплачувати з 05.11.2024 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за вислугу років на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент звернення 05.11.2024 до відповідача мала більше ніж 25 років спеціального стажу, що дає їй право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 12.11.2024 № 204750021846 протиправним, та таким, що порушує її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України Чернігівській області у відзиві на позовну заяву зазначив, що страховий стаж позивача складає 36 років 11 місяців 18 днів, стаж, що дає право для призначення пенсії за вислугу років - 26 років 3 місяці 22 дні (зараховано по 10.10.2017), що є недостатнім для призначення даного виду пенсії. Вважає, що, відмовляючи у призначенні пенсії позивачеві, управління діяло на підставі, в межах наданих їм повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є необґрунтованими, а підстави для їх задоволення, відсутні.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подав відзив на позов, в якому зауважив, що ним не приймалося жодного рішення по суті звернення позивача за перерахунком пенсії, а відтак, оскільки оспорюване рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, то і на останнього має бути покладений обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , 05.11.2024 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду звернення, за принципом екстериторіальності, Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області рішенням о/р№ НОМЕР_2 від 12.11.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років.
Не погодившись із таким рішенням, позивач звернулася до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі Закон №1788-ХІІ та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст.2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Пунктом "е" ст.55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Проте, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту "а" статті 54, статті55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 N 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 N 911-VIII.
У Рішенні Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 зазначено, що на думку Конституційного Суду України, внесення змін Законом № 213-VIII до оспорюваних положень Закону №1788-ХІІ щодо підвищення на п'ять років пенсійного віку для жінок, збільшення на п'ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної статтею 51 Закону № 1788-ХІІ, а саме того, що вказана пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Дія статті 51 Закону № 1788-ХІІ поширюється на громадян, зайнятих на всіх без винятку роботах, вказаних у статтях54, 55 Закону № 1788. Таким чином, зі змісту оспорюваних положень Закону № 1788-ХІІ випливає, що стан здоров'я усіх працівників, зайнятих на роботах, визначених пунктом "а" статті 54, пунктами "а", "б", "в", "г", "д", "е", "є", "ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, через певний проміжок часу погіршується, у зв'язку з чим вони втрачають свою професійну працездатність або придатність до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII щодо підвищення на п'ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п'ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019, положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Тобто, зазначені положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" втратили чинність з 04.06.2019.
Таким чином, з 04.06.2019 при призначенні пенсії за вислугу років необхідно керуватися статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції чинній до внесення до неї змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, які визнано неконституційними.
Отже, на день звернення позивача із заявою від 05.11.2024 про призначення пенсії за вислугу років, пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Як вбачається з оскаржуваного рішення спеціальний стаж позивача станом на 11.10.2017 становить 26 років 3 місяці 22 дні.
Таким чином, на момент звернення до органу Пенсійного фонду у позивача було більше ніж 25 років стажу, що є достатнім стажем для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому, суд відмічає, що ні у рішенні, ні у відзивах відповідачами не спростовано наявність у позивача станом на момент звернення з заявою у листопаді 2024 року спеціального стажу більше 25 років та належність періоду роботи до пільгового стажу.
Виходячи з встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що позивач має право на пенсію за вислугу років як працівник освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З урахуванням зазначеного, з метою захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 12.11.2024 №204750021846 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплатити з 05.11.2024 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) від 12.11.2024 №204750021846 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) призначити та виплатити з 05.11.2024 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за вислугу років на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова