про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/972/25
27 лютого 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали фермерського господарства "Злата плюс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фермерського господарства "Злата плюс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
В силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).
Суд зауважує, що за приписами статті 5 КАС України особа має право на звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що, рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача №12285551/41334796 від 30.12.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.02.2024. В іншій частині позовних вимог, які є похідними від визнання протиправним рішення податкового органу, відповідач просить зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 08.02.2024 та № 2 від 09.02.2024, не оскаржуючи при цьому відповідного рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 09.02.2024, не зазначаючи відповідних його реквізитів і не наводячи будь-яких обґрунтувань з даного приводу.
Отже, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, в якій у відповідності до положень статті 5 КАС України конкретизувати прохальну частину позову щодо порушення рішеннями відповідача прав позивача, що узгоджується з основною і похідною вимогами.
Суд констатує, що відсутність конкретних вимог позивача, у прохальній частині, позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого відповідно до п.8 розд.10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.05.2019 року у справі №160/7887/18.
Суд зазначає, що можливість засвідчення документів шляхом прошиття їх разом та заклеювання папером з написом «Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів», із зазначенням посади особи, яка завіряє копію, її підпису, прізвища, ініціалів і дати, можливо у разі засвідчення одного конкретного документу який складається з кількох сторінок.
Всупереч зазначених вимог, надані позивачем копії додатків до позовної заяви, яка надійшла до суду у паперовій формі, не засвідчені належним чином.
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалах від 13.01.2021 року по справі № 280/3414/19, від 11.02.2021 року по справі № 500/1525/20, від 23.02.2021 року по справі № 9901/33/21 та інші.
У постанові від 30.11.2020 у справі №580/207/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 93217021) Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.
Окрім того, позивачем не долучено до позовної заяви спірних податкових накладних №1 від 08.02.2024 і № 2 від 09.02.2024, про що відділом організаційно-правового забезпечення складено 24.02.2025 акт про відсутність вкладень у справі № 500/972/25.
Також, до позовної заяви позивачем долучено ряд документів щодо господарської діяльності, що мала місце задовго до та після виникнення спірних правовідносин, як то звіти про посівні площі у 2022 і 2024 роках, рахунки про придбання сої від 15.03.2024, рахунки на оплату запчастин від 09.08.2024, 24.05.2024, добрив від 02.05.2024, 15.04.2024, акти звірок з іншими контрагентами від 24.12.2024. Разом з тим, у позовній заяві не йдеться на підтвердження яких обставин позивач долучає вказані письмові документи і які обставини позивач обґрунтовує долученими зазначеними документами.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів позову, позивачем, у порушення вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, не зазначено в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача і відповідачів.
Відповідно до частини 3 статті 61 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
У відповідності до вимог пункту 3 частини 2 статті 4 вказаного Закону за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судових збір справляється у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування одного рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, а також зобов'язання зареєструвати дві податкові накладні, при цьому позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн.
У зв'язку із наведеним, після усунення недоліків щодо позовних вимог, їх кількості, визначення з предметом спору позивачу необхідно врахувати зазначені положення закону при визначені розміру судового збору, який підлягає сплаті в адміністративних справах цієї категорії з огляду на те, що при вирішенні спору по суті, правова оцінка законності кожного з оскаржуваних рішень буде надаватися судом окремо.
Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" №28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог, предмету спору, обґрунтування позовних вимог з посиланням на долучені письмові документи, обґрунтування обставин спірних правовідносин долученими до позовної заяви документами, зазначення про наявність електронних кабінетів позивача і відповідачів, долучення відсутніх у вкладенні письмових документів, їх завірення у відповідності до закону.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Позовну заяву фермерського господарства "Злата плюс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Грицюк Р.П.