27 лютого 2025 рокусправа № 380/25730/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за результатом розгляду заяви від 28.10.2024 року;
зобов'язати надати на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
В обґрунтування позову зазначає, що засобами поштового зв'язку відповідачу було направлено заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однак отримав відмову. Вказує, що є сином ОСОБА_2 , що має ІІ групу інвалідності. ОСОБА_2 не має інших працездатних осіб, зобов'язаних його утримувати. Стверджує, що подав усі необхідні документи для надання йому відстрочки від мобілізації.
Відповідач у відзиві вказав, що у ОСОБА_2 окрім сина ОСОБА_1 є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, за результатами розгляду заяви комісією встановлено наявність невійськовозобов'язаного члена сім'ї дочки ОСОБА_3 , обставин які би унеможливили виконання обов'язків наведених у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі)) не встановлено.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що його сестра проживає за кордоном у м.Єльче, Іспанія. Вказує, що до заяви на відстрочку додав докази того, що він є єдиною особою, хто може здійснювати догляд за батьком.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказав, що позивачем при поданні заяви про надання відстрочки (копія додається) від України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», долучено завірені копії: паспорта, свідоцтва про народження, паспорта ОСОБА_2 , пенсійне посвідчення ОСОБА_2 , довідка МСЕК №869916, довідка МСЕК №257191, заява ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , обліково-послужної картки. Жодних інших документів відносно ОСОБА_3 подано не було. Крім цього, Позивачем зазначено недостовірні відомості в частині відсутності інших невійськовозобов'язаних осіб, які відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Даний факт став відомим за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Перебування ОСОБА_3 за кордоном не звільняє від обов'язку останньої у здійсненні утримання батька. Згідно довідки МСЕК поданої Позивачем ОСОБА_2 не потребує постійного догляду.
Ухвалою суду від 30.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.10.2024 року, в якій просив оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що є особою, яка на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Зазначену заяву ним було подано засобами поштового зв'язку, що підтверджується описом вкладення до листа, який наявний в матеріалах справи.
06.11.2024 представник повторно засобами поштового зв'язку (квитанція про надсилання рекомендованого листа) звернувся до відповідача із адвокатським запитом, якому просив надати відомості щодо розгляду заяви позивача.
19.11.2024 року представник позивача засобами поштового зв'язку (список згрупованих відправлень від 19.11.2024 року) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із скаргою щодо не розгляду відповідачем згаданої заяви позивача.
Відповідач розглянув заяву позивача від 28.10.2024 року та повідомленням №41 від 08.11.2024 року повідомив його, що протоколом від 08.11.2024 року №23 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причина - наявність невійськовозобов'язаної особи, яка відповідно до закону зобов'язана утримувати особу з інвалідністю ІІ групи.
Змістом спірних правовідносин є відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2232-ХІІ).
Частиною першою ст.1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою ст.1 цього Закону передбачено, що військовий обов'язок, серед іншого, включає: дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ).
Згідно ч.1 ст.39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до визначення, наведеного у ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3543-XII), мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Положеннями ст.22 вказаного законодавчого акту визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Поряд з цим, у ст.23 Закону №3543-XII передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю (п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно підп.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №560), який, серед іншого, визначає: процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до абзацу першого п.58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Абзацом четвертим цієї ж норми передбачено, що відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.
Згідно абзацу десятого п.60 Порядку №560 для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що військовозобов'язані повинні особисто повідомляти органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому, суд враховує, що розділом «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» Постанови №560 законодавець чітко розмежував такі дії, як «особисто подають», «надсилають», «подають (надсилають)».
Власне, для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5 - такі особи надсилають) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою та визначені законом документи.
Втім, позивач вказаного порядку не дотримав, вважаючи, що «надіслання засобами поштового зв'язку» ототожнюється з «особистим поданням».
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов'язком призовників, військовозобов'язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку. При цьому, право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом.
Таким чином, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає, що позивач звернувся до відповідача із згаданою заявою не у спосіб встановлений згаданими правовими нормами.
Як наслідок, відповідач розглядаючи заяву позивача по суті, без дослідження обставин належного звернення, діяв не у спосіб та не у порядку визначених законодавством.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з приводу визнання протиправними дій щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за результатом розгляду заяви від 28.10.2024 року є підставними та обгрунтованими, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимоги з приводу зобов'язання надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
З урахуванням встановлених раніше обставин щодо невірного порядку звернення із відповідною заявою про надання відстрочки, суд вважає, що у спірних правовідносинах право особи не може бути захищено у визначений останнім спосіб.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними.
Суд не надає правову оцінку іншим аргументам сторін з урахуванням порушення позивачем процедури реалізації його права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки всі наступні рішення та дії не можуть уважатись правомірними.
За таких обставин, відмова відповідача в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не відповідає критеріям правомірності передбаченим п.1 ч.2 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню.
В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за результатом розгляду заяви від 28.10.2024 року.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович