27 лютого 2025 року справа №320/43414/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військової лікарської комісії ЗСУ про визнання протиправним та скасування рішення
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Центральної військової лікарської комісії ЗСУ (далі - відповідач, ЦВЛК), в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово лікарської комісії Збройних сил України про відмову у зміні (перегляді) формулювання причини захворювання - «Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби на інше - «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» оформлене листом від 29.08.2023 № 598/8867.
2. Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо перегляду причинного зв'язку захворювання та скласти постанову (протокол) про пов'язаність захворювання військовослужбовця ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби у відповідності до Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» та пункту 21.5 (г) Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення відповідача, оскільки при його прийнятті відповідач належним чином не з'ясував інформацію та обставини щодо стану здоров'я позивача до укладення контракту, проте формально підійшов до визначення причинного зв'язку захворювання позивача з проходженням військової служби за контрактом. При цьому позивач наголосив, що був здоровим на момент укладення контракту та початку проходження військової служби, тривалий час не мав ніяких скарг на стан свого здоров'я, але вони виникли вже під час військової служби, що змусило його неодноразово звертатися до лікарів зі скаргами на болі в лівому ліктьовому суглобі, що підтверджується виписками з медичної карти позивача, консультаційними висновками та медичними характеристиками, які складались безпосередньо військовою частиною, в якій проходив військову службу позивач.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву суду не подав.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 26.02.2021, укладеного між Міноборони в особі ТВО командира НОМЕР_1 окремої механізованої бригади полковника ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1 , останній узяв на себе зобов'язання, зокрема, проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту (три роки), а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк контракту, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої статті 23 та частиною восьмою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, та цим контрактом.
Відповідно до довідки ВЛК від 10.02.2021 б/н позивач визнаний придатним для проходження військової служби за контрактом на підставі графи ІІ Розкладу хвороб.
Довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 09.11.2022 № 3720 підтверджено, що позивач у період з 09.07.2021 по 09.08.2021, з 26.08.2021 по 04.01.2022, з 26.01.2022 по 02.04.2022 брав (брала) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 09.11.2022 № 3720/2 підтверджено, що позивач у період з 26.08.2022 по 16.09.2022, з 17.09.2022 по 19.10.2022 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до медичних характеристик, складених медичною частиною ВЧ НОМЕР_2 , позивач знаходиться під наглядом лікаря ВЧ НОМЕР_2 з 2021 року. 11.10.2021 звертався у ВЧ НОМЕР_3 АДРЕСА_1 на стаціонарному лікуванні перебував з діагнозом консолідований перелам лівої променевої кінцівки. Посттравматичний деформуючий артрит 1983 року лівого ліктьового суглобу. 10.10.2022 проходив ВЛК ВЧ НОМЕР_2 АДРЕСА_2 з діагнозом: деформуючий остеоартроз ІІІ ст лівого ліктьового суглобу. Консолідований перелам обох кісток середньої третини передпліччя зліва. Висновок - направляється на ВЛК для визначення придатності до військової служби.
Наведені діагнози підтверджені консультативним висновком ВЧ НОМЕР_3 АДРЕСА_1 від 11.10.2021 № 8400.
Відповідно до довідки ВЛК ВЧ НОМЕР_3 від 10.10.2022 № 1941 за результатом медичного огляду позивача 10.10.2022 встановлено діагноз: деформуючий остеоартроз ІІІ ступеня лівого ліктьового суглобу. Консолідований перелом обох кісток середньої третини передпліччя зліва. Захворювання. НІ, не пов'язане з проходженням військової служби. Суб'єктивний вушний шум. Захворювання. ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 78 «б». 61 «а» графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у в/ч НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ).
Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 370, гарнізонна ВЛК ВЧ НОМЕР_5 за розпорядженням ТВО командира ВЧ НОМЕР_2 , 12.12.2022 провела медичний огляд позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатом якого встановила, що зі слів хворого в 1983 році отримав травму: закритий перелом обох кісток лівого передпліччя та травму правого ока, після чого почали турбувати біль та обмеження рухів у лівому ліктьовому суглобі. Підвищення артеріального тиску відмічає близько року, не обстежувався та не лікувався. Захворювання заважають виконувати службові обов'язки в повному обсязі. Командиром військової частини направлений на військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби. Перебував на обстеженні та лакуванні у в/ч НОМЕР_5 з 28.11.2022. За результатом медичного огляду (об'єктивного та спеціального досліджень) встановлено: віддалені наслідки закритого перелому (1983 рік анамнестично) обох кісток лівого передпліччя, травми правого ока у вигляді посттравматичного деформуючого остеоартрозу III (третьої) стадії, лівого ліктьового суглобу з больовим синдромом зі значним порушенням функції; ірідодіалізу правого ока при гостроті зору 1,0 без корекції на віддаль. Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби. Гіпертонічна хвороба І (першої) стадії СН- 0 (нуль) ступеня. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 61-а графи І Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Позивач звернувся до ЦВЛК з заявою щодо перегляду причинного зв'язку його захворювань та наслідків травми із захистом Батьківщини, за результатом розгляду якої листом від 29.08.2023 № 598/8867 ЦВЛК повідомила позивача, що за результатами розгляду наданих ним документів встановлено, що в 1983 році позивач одержав перелом обох кісток лівого передпліччя, наслідком якої став посттравматичний деформуючий остеоартроз ІІІ стадії лівого ліктьового суглобу з больовим синдромом зі значним порушенням функції. Також зазначила, що 10.10.2022 ВЛК ВЧ НОМЕР_2 , а 12.12.2022 гарнізонна ВЛК ВЧ НОМЕР_6 прийняли постанови про причинний зв'язок наслідків зазначеної травми у формулюванні «Захворювання, Ні, не пов'язане з проходженням військової служби», що було оформлено відповідною довідкою від 10.10.2022 № 194 та свідоцтвом про хворобу від 12.12.2022 № 370. Таким чином, за результатами розгляду наданих позивачем документів та керуючись підпунктом г) пункту 21.5. глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, враховуючи, що травма, наслідком якої став посттравматичний деформуючий остеоартроз III стадії лівого ліктьового суглобу отримана позивачем в 1983 році, до прийому на військову службу за контрактом у лютому 2021 року, у ЦВЛК ЗС України немає підстав для перегляду, скасування чи відміни постанов за довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_7 від 10.10.2022 та за свідоцтвом про хворобу ВЛК військової частини НОМЕР_5 від 12.12.2022 № 370.
Наказом командира НОМЕР_1 окремої механізованої бригади від 30.03.2023 № 72-РС позивача звільнено з військової служби відповідно до пункту третього частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у відставку за підпунктом «б».
Вважаючи рішення відповідача від 29.08.2023 № 598/8867 протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
За приписами частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини першої, частини другої статті 2 Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно з частиною шостої статті 4 Закону № 2232-XIІ Генеральний штаб Збройних Сил України проводить розподіл призовників за станом здоров'я та рівнем освіти пропорційно між Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями.
З наведених положень вбачається, що можливість виконання військового обов'язку та проходження військовослужбовцем військової служби за контрактом, у першу чергу залежить від його придатності до військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до статті 11 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.
Таким чином, законом закріплені гарантії військовослужбовців на охорону здоров'я, обов'язок по реалізації та забезпеченню яких покладено на командирів (начальників).
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 було затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
За приписами пунктів 1.1., 1.2., 1.3. глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд, окрім іншого, військовослужбовців; визначення ступеня придатності до військової служби; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема:
визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;
визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням.
Згідно з пунктами 2.1., 2.2. глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, окрім іншого: проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи (підпункт 2.3.3. пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; оглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (2.3.4. пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Таким чином ВЛК наділені дискреційними повноваженнями проведення військово-лікарської експертизи.
За приписами пунктів 1.1., 1.2. глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ).
Таким чином, військово-лікарська експертиза полягає у медичному огляді, у тому числі військовослужбовців для визначення ступеня придатності до військової служби, що здійснюється ВЛК (штатними та позаштатні), результати якої фіксуються довідкою та є обов'язковими до виконання. Разом з тим, ЦВЛК наділена правом оглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.
Відповідно до пунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу I Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Відповідно до пунктів 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
За приписами підпункту б) пункту 21.5. глави 21 розділу ІІ Положення № 402 поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
Разом з тим, захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності (підпункту д) пункту 21.5. глави 21 розділу ІІ Положення № 402).
Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби (підпункту є) пункту 21.5. глави 21 розділу ІІ Положення № 402).
Отже, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовця встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, про що приймає постанову у формулюванні залежно від періоду виникнення та обставин розвитку і наслідків захворювання. Така постанова оформлюється, свідоцтвом про хворобу/довідкою та є обов'язковою до виконання.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 2021 року по 2023 рік проходив військову службу за контрактом та за наявними медичними документами, висновками ВЛК мав травму з 1983 році (закритий перелом обох кісток лівого передпліччя та травму правого ока), яка не пов'язана з проходженням військової служби.
Одночасно, судом з наявних матеріалів справи не встановлено, а позивачем не наведено порушень ЦВЛК процедури перегляду рішень ВЛК. Натомість позивачем наводяться доводи, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не враховано всіх обставин щодо стану його здоров'я. Отже суд вбачає у даних спірних правовідносинах незгоду позивача з оцінкою відповідачем його стану здоров'я, що призвело до невірного висновку про відсутність причинного зв'язку стану здоров'я позивача з проходженням ним військової служби за контрактом.
Зважаючи на наведене суд зазначає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретним статтям Розкладу хвороб, а також встановлення причинного зв'язку стану здоров'я з проходженням військової служби, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Суди, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК/ЦВЛК, вправі перевіряти законність їх рішень лише в межах дотримання процедури прийняття та повноважень відповідного суб'єкта. Натомість, надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби та зв'язок таких станів (їх виникнення) з проходженням військової служби, не належить до повноважень суду.
Таким чином, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку/рішення, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК/ЦВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визначення захворювання позивача таким, що пов'язане із захистом Батьківщини та/або пов'язане з проходженням ним військової служби.
Вирішуючи дану справу суд враховує аналогічні висновки Верховного Суду, наведені, зокрема у постановах від 12.06.2020 по справі № 810/5009/18, від 12.01.2021 у справі №820/5570/16, від 13.06.2018 у справі №806/526/16.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
У взаємозв'язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.