27 лютого 2025 року справа №320/54767/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 16.10.2024 «Про відмову в допуску ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту»;
- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області взяти до розгляду заяву ОСОБА_1 про складення кваліфікаційного іспиту разом із долученими до неї документами та ухвалити рішення з огляду на висновки, зроблені в рішенні суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його робота протягом 01.01.2021-15.01.2021 на посаді консультанта Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, протягом 16.01.2021-05.05.2021 на посаді головного спеціаліста Верховного Суду в Департаменті аналітичної та правової роботи, протягом 20.10.2021-29.09.2023 на посаді головного спеціаліста Вищого антикорупційного суду у відділі судової статистики має бути включена до стажу роботи в галузі права у відповідності до приписів статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», натомість відповідач протиправно відмовив позивачу в допуску до складення кваліфікаційного іспиту за хибних підстав відсутності належного стажу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/54767/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, КДКА Донецької області дійшла обґрунтованого висновку, що позивач не відповідає вимогам ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки останній не має стажу роботи в галузі права не менше двох років, а тому не може бути допущений до складання кваліфікаційного іспиту.
У відповіді на відзив позивач наголошував, що наведені у відзиві на позов доводи КДКА Донецької області є безпідставними та не спростовують обгрунтованих аргументів та підстав позову.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
10 жовтня 2024 року до КДКА Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про допуск до складання кваліфікаційного іспиту з доданими документами, яка зареєстрована в журналі обліку за № 2053-к та сформована в особову справу.
До вище зазначеної заяви додані наступні документи:
- копія паспорта,
- копія витягу з демографічного реєстру,
- копія карти платника податків,
- копія свідоцтва про зміну імені,
- копія державного сертифікату про рівень володіння державною мовою,
- нотаріально посвідчена копія диплому про повну вищу юридичну освіту та додаток до нього,
- нотаріально посвідчена копія трудової книжки,
- копія посадової інструкції консультанта суду відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав секретаріату Касаційного адміністративного суду апарату Верховного Суду,
- копія посадової інструкції головного спеціаліста відділу аналітичних опрацювань звернень у адміністративних справах правового управління (I) департаменту аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду,
- копія посадової інструкції головного спеціаліста відділу судової статистики, аналітичної роботи та узагальнення судової практики Вищого антикорупційного суду,
- медична довідка форма № 100-2/о,
- витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
За результатом розгляду наданих документів кваліфікаційна палата КДКА Донецької області 16.10.2024 прийшла до висновку, що ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки не має стаж роботи у галузі права не менше двох років.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Так, частиною 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Частиною 3 зазначеної статті Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що для цілей цієї статті:
1) повна вища юридична освіта - повна вища юридична освіта, здобута в Україні, а також повна вища юридична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
2) стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.
Відповідно до змісту статті 8 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов'язковому порядку зазначаються причини такої відмови (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Частиною 4 статті 8 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Відповідно до розділу 2 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270 встановлено, що особа, яка виявила бажання стати адвокатом (далі - Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
Одночасно із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Заявник надає документи, у т.ч. документ (документи) про підтвердження наявності у Заявника стажу роботи в галузі права не менше, ніж два роки (оригінал та нотаріально чи за місцем роботи посвідчену копію). Документами, що підтверджують стаж помічника адвоката є: трудовий договір з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням), довідка (довідки) з компетентного органу (органів) про суму сплаченого єдиного соціального внеску, та податку з доходів фізичних осіб за час роботи на посаді помічника адвоката.
До стажу роботи в галузі права слід зараховувати роботу на посадах:
1. судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;
2. помічника адвоката, помічника судді або нотаріуса;
3. помічника-консультанта народного депутата України, який має вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство / правоохоронна діяльність / міжнародне право та працює на постійній основі за строковим трудовим договором;
4. юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу;
5. в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організацій всіх форм власності, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");
6. науково-педагогічних або наукових працівників, що здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих або післядипломних навчальних закладах, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");
7. працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");
8. на інших посадах, які відповідно до закону вимагають наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");
9. період здобуття особою ступеня доктора філософії у галузі права під час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі);
10. народного депутата України після здобуття повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");
11. секретаря судового зйасідання, після здобуття повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право").
При виникненні складнощів з віднесенням посади особи до роботи в галузі права слід виходити з кваліфікаційних вимог посадової інструкції Заявника, а також загальних відомостей Класифікатора професій ДК 003:2010.
Так, на підтвердження стажу роботи в галузі права відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» позивачем подано відповідні докази, де зокрема зазначено, що позивач займав наступні посади:
- з 16.07.2019 призначено на посаду консультанта суду відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав секретаріату Касаційного адміністративного суду апарату Верховного Суду;
- 16.01.2021 переміщений з даної посади та призначений на посаду головного спеціаліста відділу аналітичних опрацювань звернень у адміністративних справах правового управління (I) департаменту аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду (звільнений з даної посади 05.05.2021);
- 20.10.2021 був прийнятий на посаду головного спеціаліста відділу судової статистики, аналітичної роботи та узагальнення судової практики апарату Вищого антикорупційного суду.
З наданого диплома вбачається, що ОСОБА_1 отримав повну вищу юридичну освіту освітнього рівня «магістр» 31.12.2020, тобто саме з цієї дати може рахуватися юридичний стаж.
За позицією відповідача, посаду консультанта суду відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав секретаріату Касаційного адміністративного суду апарату Верховного Суду не можна вважати відповідною для зарахування юридичного стажу, оскільки базовою юридичною освітою для зайняття вказаної посади є бакалаврат (п 1.4 підпункт 1. посадової інструкції передбачає наявність базової та/або вищої освіти в галузі знань «Право» за спеціальністю «право»).
Аналогічно щодо посади головного спеціаліста відділу аналітичних опрацювань звернень у адміністративних справах правового управління (I) департаменту аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду відповідачем зазначено, що згідно з посадової інструкції для займання даної посади, зокрема, п. 1.4 підпункт 1., особа повинна мати ступень вищої освіти не нижче бакалавра, молодшого бакалавра у галузі знань «Право» за спеціальністю «Право», а тому, на думку відповідача, вважати цю посаду відповідною для зарахування юридичного стажу для складання кваліфікаційного іспиту для отримання права на заняття адвокатської діяльністю неможливо.
Щодо посади головного спеціаліста відділу судової статистики, аналітичної роботи та узагальнення судової практики апарату Вищого антикорупційного суду відповідачем вказано, що в наданій посадовій інструкції до цієї посади взагалі відсутній пункт про наявність освіти для займання даної посади, тобто відповідач виснував, що в даному випадку немає спеціальних вимог до посади у вигляді освіти в області права.
Водночас, суд не може погодитися із доводами відповідача щодо неможливості врахування до стажу роботи в галузі права періоду роботи позивача на вказаних посадах з тієї причини, що на таких посадах може працювати особа з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем як магістра (спеціаліста), так і бакалавра, а не виключно магістра (спеціаліста), оскільки, по-перше - позивач здобув освітньо-кваліфікаційний рівень магістра; по-друге - професійні функції на вказаних посадах відповідають визначеному частиною 3 статті 6 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» критерію для включення цієї роботи до стажу роботи позивача в галузі права.
Згідно п. 14 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, засади організації та діяльності адвокатури.
Статтею 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надано право Раді адвокатів України затверджувати Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви.
Однак, суд зауважує, що вказане право не передбачає можливість висувати додаткові вимоги до кандидатів, які не передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
На переконання суду, оскільки законодавець не висунув обмежень щодо того, що посади в галузі права, які протягом 2 років повинен обіймати кандидат, повинні мати кваліфікаційні вимоги не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - «право» («правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»), додатково такі вимоги, не можуть бути висунуті відповідачем.
З урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 року у справі № 800/540/17, суд вважає, що незважаючи на те, що на посади, які займав позивач, призначаються особи, які мають як базову, так і вищу освіти в галузі знань «Право» за спеціальністю «право», не відміняє того, що така робота на цих посадах з моменту здобуття позивачем вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра підлягає зарахуванню до стажу роботи в галузі права.
При цьому, щодо аргументів відповідача, що в наданій посадовій інструкції головного спеціаліста відділу судової статистики, аналітичної роботи та узагальнення судової практики апарату Вищого антикорупційного суду взагалі відсутній пункт про наявність освіти для займання даної посади, суд підкреслює, що покладення на позивача тягаря несприятливих наслідків через невнесення уповноваженим державним органом кваліфікаційних характеристик конкретної посади до посадової інструкції не відповідає принципу верховенства права, за яким людина не може відповідати за недогляди уповноважених державних органів, якщо сама людина в такій ситуації чинила добросовісно.
Крім цього, слід наголосити, що маючи сумніви щодо наявності за тією посадою, яку позивач обіймав під час роботи у Вищому антикорупційному суді, кваліфікаційної вимоги про обов'язковість вищої освіти за спеціальністю «Право», КДКА Донецької області могла скористатись своїм законним повноваженням і звернутися із запитом до відповідного органу державної влади, що безпосередньо передбачено ч.2 ст. 8 Закону України «Про адвокатську діяльність».
У даному випадку суд також вважає за необхідне наголосити, що найголовніше при оцінці займаної посади кандидата - це визначити чи відноситься вона до галузі права та роботи по спеціальності, чи взагалі вимагає вона від особи юридичної освіти, незважаючи від рівня, а також чи пов'язаний характер виконуваної особою роботи на цій посаді з правознавством.
Тобто, відповідач за спірних умов, як то в даному випадку щодо посади позивача у Вищому антикорупційному суді, має здійснити не формальну оцінку наданим документам, а дослідити функціональні обов'язки, які виконував кандидат відповідно до займаної посади.
З огляду на зазначене суд вважає, що відповідач передчасно, поверхнево та без ґрунтовного аналізу дійшов висновку про невідповідність позивача вимогам ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що нівелює рішення про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
Таким чином, враховуючи висновок суду про обґрунтованість вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 16.10.2024 «Про відмову в допуску ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту», суд вважає за доцільне задовольнити похідну вимогу позивача та зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області взяти до розгляду заяву ОСОБА_1 про складення кваліфікаційного іспиту разом із долученими до неї документами та ухвалити рішення з огляду на висновки, зроблені в рішенні суду.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1 211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 16.10.2024 «Про відмову в допуску ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту».
Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області взяти до розгляду заяву ОСОБА_1 про складення кваліфікаційного іспиту разом із долученими до неї документами та ухвалити рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (код ЄДРПОУ 21963412; місцезнаходження вул. Уральська, буд. № 12, м. Краматорськ, Донецька обл., 84333) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 211,20 грн.
Повний текст судового рішення складено та підписано 27 лютого 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.