27 лютого 2025 року справа № 320/33179/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу в справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, в якому позивач просить суд стягнути кошти платника податків Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 520 845,53 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.08.2024 через підсистему «Електронний суд» представник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України подав заяву про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу, у якій відповідач просить перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі № 320/33179/24, що надійшли до суду в тому числі, але не виключно позовну заяву з додатками, що надійшла від Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, продовжити відповідачу процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 на подання пояснень та доказів у справі та відзиву на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
14.08.2024 через підсистему «Електронний суд» представник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України подав заяву, у якій просить суд заяву про ознайомлення з матеріалами справи, заяву про продовження процесуального строку, що подані 13.08.2024 по справі № 320/33179/24, вважати помилково поданими та не розглядати їх.
Також відповідач просить суд прийняти до розгляду лише заяву про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії на електронну адресу, подану 13.08.2024, по справі № 320/33179/24, представником Агентства відновлення, в порядку самопредставництва.
Вирішуючи подану Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України заяву про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу, суд звертає увагу на наступне.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено права та обов'язки учасників справи, відповідно до частини другої статті якої учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Згідно із положеннями частини сьомої та частини восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Організаційно правові засади функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі також - ЄСІТС) в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 18 КАС України. Відповідно до частини другої цієї статті позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Організаційно правові засади функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі також - ЄСІТС) в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 18 КАС України. Відповідно до частини другої цієї статті позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Згідно з положеннями частин четвертої-п'ятої статті 18 КАС України ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь- які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в ЄСІТС визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини дев'ятої статті 18 КАС України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У той же час рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 Положення).
Відповідно до пункту 3 Положення Єдина судова інформаційно- телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим
Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
За правилами визначеними в пунктах 16-18 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Доступ до підсистем (модулів) ЄСІТС, крім вебпорталу, здійснюється за допомогою Електронного кабінету після обов'язкового проходження особою процедури реєстрації або автентифікації. Автентифікація користувача здійснюється на початку кожної сесії роботи в ЄСІТС.
Відповідно до пункту 122 Перехідних положень Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі.
Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно із пунктом 123 Перехідних положень Положення до матеріалів судової справи в електронному вигляді в АСДС належать: 123.1) у разі подання до суду процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду судових справ, в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд»:
реєстраційні картки;
відомості про отримання або надсилання електронних документів;
позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи в електронній формі, що подані до суду з використанням підсистеми «Електронний суд»;
процесуальні та інші документи в електронній формі, виготовлені судом та надіслані на офіційні електронні адреси учасників судового процесу за допомогою ЄСІТС;
інші електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо);
123.2) у разі подання до суду процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду судових справ, у паперовій формі:
реєстраційні картки;
відомості про отримання або надсилання електронних документів;
процесуальні та інші документи в електронній формі, виготовлені судом;
інші електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо).
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі, і форма такого зберігання залежить від наявних у суді можливостей.
Отже, суд наділений повноваженнями проводити розгляд справи за матеріалами судової справи як у паперовій, так і в електронній формах.
Варто наголосити, що розгляд справи проводиться судом за матеріалами судової справи в паперовій формі та, наразі у суду, відсутня можливість забезпечити здійснення розгляду такої справи електронній формі.
Відтак, на переконання суду, відсутні підстави для задоволення заяви Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України подав заяву про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу в частині переведення в електронну форму процесуальних та інших документів у справі № 320/33179/24, що надійшли до суду.
Одночасно слід наголосити, що відмова суду в задоволенні заяви відповідача про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу жодним чином не обмежує реалізацію ним свого права на ознайомлення з матеріалами справи.
При цьому, суд зауважує, що позовна заява подана позивачем у паперовій формі.
Отже, суд вважає, що відповідач не позбавлений можливості реалізації своїх процесуальних права, у тому числі, але не виключно, щодо ознайомлення за матеріалами справи в паперовій формі.
Щодо клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.
Статтею 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою про відкриття провадження у справі 29.07.2024 відповідачу встановлений 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України із доказами, які підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 про відкриття провадження у справі була доставлена в електронний кабінет відповідача 31.07.2024 о 02:39 год, підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Суд зазначає, що порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст. 121 КАС України).
Варто зауважити, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Разом з тим, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Тобто, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем у заяві про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу не наведено належного обґрунтування підстав для визнання поважними пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву.
Суд критично ставиться до доводів відповідача, що на адресу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України не надходила копія позовної заяви з додатками, оскільки 03.07.2024 позивачем направлено на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема списком згрупованих поштових відправлень та фіскальним чеком від 03.07.2024.
Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись із матеріалами справи № 320/33179/24 у приміщенні суду у встановлений п'ятнадцятиденний термін та вчасно подати відзив на позовну заяву.
Отже, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного подання відзиву, відповідач суду не надав.
Керуючись статтями 18, 44, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу відмовити повністю.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.