26 лютого 2025 року м. Київ справа №320/17893/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 листопада 2023 року № 24247;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 листопада 2023 року № 24247, починаючи з 01 лютого 2020 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 листопада 2023 року № 24248;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 листопада 2023 року № 24248, починаючи з 01 лютого 2021 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 листопада 2023 року № 24249;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 листопада 2023 року № 24249, починаючи з 01 лютого 2022 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без урахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до пенсії у відповідності до постанови № 713;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві установити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн до пенсії у відповідності до постанови № 713 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 липня 2021 року.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Позивач вказує, що після визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 320/3834/23, ІНФОРМАЦІЯ_2 17 листопада 2023 року підготовлено оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача №№ 24247, 24248 та 24249.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідок про розмір грошового забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, проте, відповідач листом повідомив позивача відсутність правових підстав для такого перерахунку.
Крім того, позивач вказує, що з 01 липня 2021 року позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713.
На виконання судового рішення у справі № 640/33633/21 від 19 вересня 2022 року, як вказує позивач, відповідачем здійснено перерахунок його пенсії без урахування вказаної вище доплати у 2 000,00 грн, у зв'язку з чим позивач також звернувся до відповідача з відповідною заявою, в якій просив нарахувати та виплатити вказану доплату до пенсії.
Проте, відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, посилаючись на відсутність на те правових підстав.
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення та відмови у здійсненні нарахування й виплати щомісячної доплати до пенсії у 2 000,00 грн, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», після дати набрання законної сили рішенням суду від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, не приймалось, у зв'язку з чим, на переконання представника відповідача, підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення не має.
Більш того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що оскільки пенсія позивача після 01 березня 2018 року переглядалась та перераховувалась на виконання судового рішення, внаслідок чого збільшення пенсії за період з березня 2018 року по липень 2021 року перевищує 2 000,00 грн, щомісячну доплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713, після здійсненого у грудні 2022 року перерахунку пенсії не встановлено.
Також, представник відповідача, посилаючись на положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зазначив й про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача без обмеження максимальним розміром.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія ухвали суду від 10 травня 2024 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримані уповноваженою особою відповідача 27 травня 2024 року безпосередньо в приміщенні суду, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною розпискою.
25 квітня 2024 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 04 січня 2000 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, позивачу встановлено з 01 липня 2021 року щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2022 року у справі № 640/33633/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106313047) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов'язано перерахувати та виплатити позивачу пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 серпня 2021 року № 8374, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 квітня 2019 року.
На виконання вказаного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача, проте, без урахування щомісячної доплати до пенсії у 2 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 року.
У зв'язку з чим, позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з адвокатським запитом щодо нарахування та виплати позивачу доплати, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713.
Проте, відповідач у відповідь на адвокатський запит представника позивача у листі від 12 березня 2024 року № 2600-0202-8/53088 зазначив, що позивачу з 01 липня 2021 року було встановлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2022 року у справі № 640/33633/21 позивачу у листопаді 2022 року здійснено перерахунок пенсії, після якого право позивача на встановлення щомісячної доплати переглянуто, зокрема, збільшення пенсії за період з березня 2018 року до липня 2021 року перевищує 2 000,00 грн, а тому відсутні підстави для встановлення такої доплати.
Крім того, 17 листопада 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 320/3834/23, підготовлено оновлені довідки про розмір грошового забезпечення:
1) № 24247, відповідно до якої розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року за посадою «заступник начальника ТЕЧ- начальник організаційно планового відділення ТЕЧ окремого транспортного авіаційного полку» становить:
- посадовий оклад 5 718,00 грн;
- оклад за військовим званням «майор» 1 598,00 грн;
- надбавка за вислугу років 45% - 3 292,20 грн;
- надбавка за особливості проходження служби 65% - 5 777,53 грн;
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 479,00 грн;
- надбавка за кваліфікацію, офіцер, прапорщик, класу майстер 7% - 335,30 грн;
- премія 40% - 1 916,00 грн, а разом 19 116,03 грн.
2) № 24248, відповідно до якої розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року за посадою «заступник начальника ТЕЧ- начальник організаційно планового відділення ТЕЧ окремого транспортного авіаційного полку» становить:
- посадовий оклад 6 174,00 грн;
- оклад за військовим званням «майор» 1 726,00 грн;
- надбавка за вислугу років 45% - 3 555,00 грн;
- надбавка за особливості проходження служби 65% - 5 777,53 грн;
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 479,00 грн;
- надбавка за кваліфікацію, офіцер, прапорщик, класу майстер 7% - 335,30 грн;
- премія 40% - 1 916,00 грн, а разом 19 962,83 грн.
3) № 24249, відповідно до якої розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року за посадою «заступник начальника ТЕЧ- начальник організаційно планового відділення ТЕЧ окремого транспортного авіаційного полку» становить:
- посадовий оклад 6 749,00 грн;
- оклад за військовим званням «майор» 1 886,00 грн;
- надбавка за вислугу років 45% - 3 885,75 грн;
- надбавка за особливості проходження служби 65% - 5 777,53 грн;
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 479,00 грн;
- надбавка за кваліфікацію, офіцер, прапорщик, класу майстер 7% - 335,30 грн;
- премія 40% - 1 916,00 грн, а разом 21 028,58 грн.
У зв'язку з чим, позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з адвокатським запитом від 22 грудня 2023 року, в якому просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення.
Листом від 28 грудня 2023 року № 2600-0202-8/256623 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило представника позивача про те, що оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії прийняті не були, у зв'язку з відсутністю правових підстав для здійснення перерахунку пенсії.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
1) Щодо позовних вимог в частині відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осію» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно частини другою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У частині третій цієї ж статті зазначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Як вже було зазначено судом, у статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII вказано, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку про те, що законодавцем пов'язується право особи на перерахунок пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У пункті 1 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою було вирішено здійснити перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, та якою, серед іншого, внесені зміни до Порядку № 45.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Водночас, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, які здійснюються під час перерахунку пенсії, не змінився, а саме, пунктом 3 Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, як вже зазначено судом, видані ІНФОРМАЦІЯ_2 17 листопада 2023 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №160/8324/19 колегія суддів зазначила, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року (далі- Порядок - № 3-1).
З аналізу норм Порядку № 3-1 вбачається, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про зміну розміру щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства та встановлених судом обставин дозволяє дійти висновку про те, що з 05 березня 2019 року, тобто, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ.
Зазначена правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19 та підтримана колегією суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 червня 2020 року.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з частинами другою і третьою статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення довідок про розмір грошового забезпечення уповноваженим на те органом, відповідно, не здійснивши позивачу перерахунок пенсії на підставі поданих довідок про розмір грошового забезпечення від 17 листопада 2023 року № 24247, № 24248, № 24249, виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач діяв з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні позивачу перерахунку пенсії на підставі довідок від 17 листопада 2023 року № 24247, № 24248 та № 24249, виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому відповідача належить зобов'язати здійснити з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року відповідно (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі вказаних довідок з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, зазначених в ній.
2) Щодо позовних вимог щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713, суд зазначає таке.
Статтею 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено призначення пенсій за вислугу років.
Також нормами Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ визначений перерахунок раніше призначених пенсій.
Відповідно до положень статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» № 713 (далі - Постанова № 713).
Так, пунктом 1 Постанови № 713 встановлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови № 713 доручено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Як вже було зазначено судом, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2022 року у справі № 640/33633/21 відповідач у листопада 2022 року, здійснив перерахунок та виплату пенсії позивачу, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням вже виплачених сум, після якого нарахування та виплата щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн відповідно до вимог постанови № 713, були припинені.
Суд зазначає, що у подібних правовідносинах у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом України Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у неї винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Таким чином, перерахунок пенсії позивачу, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, що свідчить про наявність у позивача права на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом й у постанові від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, для відступу від якої у суду в даному випадку відсутні правові підстави.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ненарахування та не виплата Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн є протиправною, відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, щодо визначення дати, з якої слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, суд зазначає таке.
Як вже було зазначено судом та не спростовано сторонами у справі, позивачу з 01 липня 2021 року встановлено вказану щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн.
На виконання рішення суду від 19 вересня 2022 року у справі № 640/33633/21, позивачу у листопада 2022 року здійснено перерахунок пенсії, відповідно, з 01 грудня 2022 року припинено виплату щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн.
Відтак, дата, з якої відповідача слід здійснити перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної доплати до неї у розмірі 2 000,00 грн, є 01 грудня 2022 року, а не 01 липня 2021 року, як вказує позивач.
Водночас, щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01 липня 2021 року, суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що пенсійна виплата взагалі була обмежена будь-яким розміром, а тому, правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок пенсії не має.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Судові витрати.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а матеріали справи не містять доказів понесення сторонами інших судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до призначеної пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, починаючи з 01 грудня 2022 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн до призначеної пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, починаючи з 01 грудня 2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17 листопада 2023 року № 24247, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17 листопада 2023 року № 24247, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням вже виплачених сум.
6. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17 листопада 2023 року № 24248, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
7. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17 листопада 2023 року № 24248, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням вже виплачених сум.
8. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17 листопада 2023 року № 24249, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
9. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17 листопада 2023 року № 24249, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням вже виплачених сум.
10. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
11. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.