про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення,
встановлення нового строку для подання звіту
26 лютого 2025 року № 320/14868/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у письмовому провадженні звіт ГУ ПФУ в м. Києві про виконання судового рішення в адміністративній справі №320/14868/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження з 01.04.2019р. максимальним розміром пенсії та недоотримані за минулий час суми пенсії позивача після перерахунку пенсії на підставі рішення ОАСК від 31.10.2022р. у справі №640/36575/21; зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019р. перерахунок та виплату пенсії і недоотримані за минулий час суми пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.09.2021р. №10344 та рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.10.2022р. у справі №640/36575/21 без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням проведених виплат.
Рішенням КОАС від 08.11.2023р. (справа №320/14868/23) задоволено адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, тим самим ухвалено:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати гр. ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019р.
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити гр. ОСОБА_1 з 01.04.2019р. перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.09.2021р. №10344, з урахуванням висновків ІНФОРМАЦІЯ_2 , викладених у рішенні від 31.10.2022р. по справі №640/36575/21, та виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум.
18.03.2024р. судом зареєстровано заяву гр. ОСОБА_1 (вх. №27658) про встановлення судового контролю за виконанням наведеного рішення.
Ухвалою суду від 21.03.2024р. відмовлено у задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Постановою ШААС від 08.11.2023р. наведену ухвалу суду скасовано, зобов'язано ГУ ПФУ у м. Києві подати протягом тридцяти днів з дати отримання копії цієї постанови до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023р. у справі №320/14868/23.
На виконання наведеної постанови відповідачем до суду подано звіт про виконання рішення суду у справі.
Позивач проти прийняття звіту заперечує, що слідує з поданих ним клопотань, зазначаючи при цьому, що рішення суду не виконано в частині виплати перерахованої пенсії.
Окрім того, позивач просить суд встановити місячний строк для подання нового звіту, а також накласти на керівника ГУ ПФУ в м. Києві ОСОБА_2 штраф за невиконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини другої статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини четвертої статті 382 КАС України у судовому засіданні з повідомленням сторін вирішується лише питання про накладення штрафу за клопотанням позивача або за ініціативою судді.
Розглянувши вищевказаний звіт в порядку письмового провадження, суд зазначає таке.
У поданому до суду звіті Головне управління ПФУ в місті Києві стверджує, що на виконання рішення КОАС від 08.11.2023р. (справа №320/14868/23) відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача.
Відповідач наголошує на тому, що після проведеного перерахунку розмір пенсійної заборгованості, належної до виплати позивачу за періоди з 01.04.2019р. по 31.12.2023р., та з 01.03.2022р. по 30.06.2024р., становить 650 284,24 грн., відмітивши, що виплату заборгованості по пенсії буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
В обґрунтування неможливості виплатити позивачу заборгованість по пенсії на виконання рішення суду в даній справі, відповідач вказує на положення ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", пункти 20 та 29 ст. 116 Бюджетного кодексу України, про те, що фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачається у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду, за кодом КЕКВ 2710 "Виплата пенсій і допомог".
Вказуючи на п.п. 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України №280, п.п. 4 п.4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року №28-2, п. 12, п. 13, п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» якою затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, зазначає про те, що фінансування виплат, нарахованих на виконання судових рішень здійснюється Пенсійним фондом України в порядку черговості за датою набрання законної сили судовим рішенням та виключно в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету та водночас, законодавство не наділяє Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правовими механізмами або повноваженнями здійснювати фінансування виплат за судовими рішеннями за рахунок інших бюджетних призначень або інших джерел фінансування.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік») окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду було передбачено 51 627,3 млн. грн., які відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, доведені Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та зазначені в Плані доходів та видатків і Помісячному розпису доходів та видатків на 2023 рік.
В межах виділених бюджетних коштів у 2023 році Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві були проведені розрахунки з пенсіонерами по виплатам на виконання судових рішень в порядку черговості за датою набрання законної сили судовим рішенням.
Станом на 31.12.2023 року, виходячи з обсягів бюджетного фінансування, Головному ууправлінню ПФУ в м. Києві вдалося здійснити розрахунок з пенсіонерами, заборгованості по виплаті перед якими обліковувалися на підставі рішень судів, які набрали законної сили станом на вересень 2020р.
Відмітив, що сума коштів для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який згідно із підпунктом 1 - 1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України на відповідний рік.
Відповідач, посилаючись на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 24.03.2015 у справі № 21-66а14, в ухвалі від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а, у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19, звертає увагу суду на те, що відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат, а накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
З наданого до суду відповідачем листа, встановлено також, що ГУ ПФУ в м. Києві звернулось до Пенсійного фонду України із листом від 29.05.2024р. №2600-0505-5/108681 щодо здійснення фінансування виплати заборгованості у сумі 650 284,24 грн.
Листом від 05.06.2024р. за вих. №2800-040203-9/34403 відповідачу повідомлено про не затвердження бюджету ПФУ на 2024р. станом на дату надання відповіді, при цьому сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті ПФУ на 2024р. після його затвердження.
Відповідач наполягає, що наявні об'єктивні причини виникнення затримки у погашенні заборгованості перед позивачем за судовим рішення, а саме факту відсутності необхідних бюджетних асигнувань для виплати заборгованості за судовими рішеннями у 2023-2024 роках, вжиття начальником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко О.В. в межах своїх службових повноважень всіх залежних від неї заходів для виконання рішення суду та просить суд прийняти поданий звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи зазначене вище, суд не може погодитися із тим, що поданий звіт відповідача свідчить про повне виконання судового рішення, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, однак не виплачена заборгованість, яка виникла у зв'язку із перерахунком (650 284,24 грн.).
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, судом встановлено, що рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії позивача виконано, але рішення суду в частині виплати заборгованості за пенсією в сумі 650 284,24 грн. станом на день подання звіту є невиконаним.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття звіту відповідача, позаяк суд не вважає виконаним рішення суду по даній справі в частині виплати заборгованості за пенсією в сумі 650 284,24 грн.
Відповідно до частини 1 статті 10 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування бюджету класифікуються за:
1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);
2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);
3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).
Відповідно до частини 2 статті 10 Бюджетного кодексу України програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом), за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах, при цьому визначається шляхом розподілу видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) за бюджетними програмами у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) і може бути уточнена під час виконання державного бюджету (місцевого бюджету) при внесенні змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та у разі застосування положень частини шостої статті 23 та частини другої статті 24 цього Кодексу.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету.
Відповідач у звіті зазначає, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік були за окремою бюджетною програмою виділені відповідні кошти та пенсійним органом були проведені розрахунки з пенсіонерами по виплатам заборгованості з пенсій за рішеннями суду в порядку черговості за датою набрання рішення суду законної сили та в межах виділених бюджетних коштів. Зокрема, що станом на 31.12.2023, ГУ ПФУ в м. Києві здійснено розрахунок з пенсіонерами по заборгованості з виплати пенсії на підставі рішень судів, які набрали законної сили станом на вересень 2020 року.
За даною справою, ГУ ПФУ в м. Києві зверталось до Пенсійного фонду України із листом щодо виплати нарахованих коштів та листом Пенсійного фонду України повідомлено про здійснення виплати коштів, нарахованих на виконання рішення, в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань. На час розгляду звіту, бюджет, від якого залежить виплата пенсіонеру заборгованості по пенсії за відповідною передбаченою кодексом програмою, Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджений.
Суд вважає необхідним зазначити відповідачу, що звернення ГУ ПФУ в м. Києві із листом до Пенсійного фонду України з проханням виділити кошти на виконання рішення суду можливо врахувати як вчинення відповідачем дій, направлених на виконання судового рішення в даній справі, але такі дії не можуть вважатись та свідчити про повне виконання судового рішення.
Верховний Суд у постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Посилання відповідача на практику Верховного Суду підлягає врахуванню лише в частині встановлення судом поважності причин невиконання рішення суду щодо виплати грошових коштів боржником за відсутності на те фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів у боржника, та як підстава для не застосування судом штрафу відносно боржника за визначеною процесуальним законодавством розміром, але такі обставини на переконання суду не є правовим висновком для суду щодо повного та належного виконання рішення суду боржником за наявності та доведеності факту не виплати позивачу заборгованості по спірній пенсії станом на дату подання суду звіту про виконання рішення суду.
Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 року у справі №611/26/17, від 07.02.2022 року у справі №200/3958/19-а.
Суд фіксує не виконання рішення суду відповідачем в повному обсязі та оскільки виконання судового рішення в частині виплати заборгованості за пенсією в сумі 650 284,24 грн. залежить від фінансування витрат на зазначені цілі з Державного бюджету України, суд вважає за можливе надати відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, здійснивши виплату нарахованої суми заборгованості пенсії, у зв'язку з чим, згідно положення ч. 2 ст. 382 КАС України встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.
Таким чином, суд відмовляє у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про виконання судового рішення у даній справі в частині виплати нарахованої різниці пенсії за спірний період та встановити новий строк для виконання судового рішення у вказаній частині - протягом трьох місяців з дня набрання законної сили даною ухвалою (ч. 3 ст. 382-1 КАС України).
Відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про накладення на керівника ГУ ПФУ в м. Києві штрафу, мотивоване невиконанням рішення суду, з огляду на те, що накладення штрафу в порядку статті 382 КАС України є правом, а не обов'язком суду.
При цьому, суд враховує, що часткове виконання рішення суду відповідачем по даній справі зумовлене незалежними від відповідача обставинами, а саме відсутністю бюджетних асигнувань на погашення наявної перед позивачем пенсійної заборгованості.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У прийнятті звіту Головного управління ПФУ в м. Києві за вих. №2600-0904-8/117973 у справі за №320/14868/23 в частині виплати нарахованої ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат в сумі 650 284,24 грн. - відмовити.
2. Встановити для Головного управління ПФУ в м. Києві новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 08.11.2023р. по справі №320/14868/23 в частині виплати нарахованої ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат в сумі 650 284,24 грн. протягом трьох місяців з дня набрання даною ухвалою законної сили.
3. Попередити Головне управління ПФУ в м. Києві, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам) для відома, відповідачу для відома та виконання. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Марич Є.В.