про залишення позовної заяви без руху
26 лютого 2025 року м. Київ № 320/8821/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними ,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить суд:
-визнати дії головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Черкасового Є.В. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №69617720 від 28.05.2024 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 21719,97 грн. на користь Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - протиправними;
-зобов'язати головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Черкасового Є.В. скасувати постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №69617720 від 28.05.2024 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 21719,97 грн. на користь Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
В силу положень частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позивачем заявлено у позовній заяві одна позовна вимога немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 1211,20 грн.
Разом з тим позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у наведеному вище розмірі або ж достатніх доказів наявності підстав для звільнення від його сплати.
Позивачем заявлено клопотання про звільнення сплати судового збору за подання позовної заяви по даній справі, мотивоване тим, що позивач звільнений від сплати збору на підставі п.13 ст.5 Закону України “Про судовий збір», проте позивачем не було додано до позовної заяви чи клопотання належним чином засвідченої копії документа на підтвердження цих обставин.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, дана справа стосується рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, а отже відповідно до вимог пункту 1 ч. 2 статті 287 КАС України позовну заяву в такій справі може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Варто відзначити, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В окремому клопотанні позивач просить поновити пропущений ним строк на звернення до суду, мотивуючи це тим, що він об'єктивно не міг знати про порушення його прав і як тільки дізнався про це 10.06.2024 року ним було надіслано відповідне звернення до відповідача з метою захисту своїх законних прав.
Водночас, судом, зі змісту долученої до адміністративного позову заяви від 10.06.2024 року, не може бути встановлено куди саме було надіслано таке звернення (якщо було надіслано взагалі), оскільки позивачем не додано будь-яких належних доказів надсилання такого звернення на адресу відповідача.
Окрім цього позивачем не пояснюється, чи було ним отримано будь-яку відповідь на його звернення, як і не додано копій такої відповіді (за наявності).
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
За змістом частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно приписів частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи все наведене вище, позивачу необхідно усунути відповідні недоліки позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами КАС України, навести належні доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
Окремо слід надати належним чином завірені та достатні докази з відповідними поясненнями на підтвердження того, що позивач дійсно звертався до відповідача з заявами, про які було зазначено в адміністративному позові, з доданими копіями відповідей на такі заяви (за наявності).
Що ж стосується судового збору, то у порядку усунення недоліків необхідно надати суду докази звільнення від сплати судового збору або сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (оригінал платіжного доручення (квитанції) на рахунок Київського окружного адміністративного суду, який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача:;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
За приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160,161,169,243,248 КАС України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали п'ятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частиною 6 статті 161, пунктів 4,5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема необхідно надати (долучити) до позовної заяви:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами КАС України, навести належні доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів;
- докази сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору;
- належним чином завірені та достатні докази з відповідними поясненнями на підтвердження того, що позивач дійсно звертався до відповідача з заявами, про які було зазначено в адміністративному позові, з доданими копіями таких заяв та відповідей (від відповідача) на такі заяви (за наявності).
3. Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена позивачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.