27 лютого 2025 року № 320/38907/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області про відмову у перерахунку пенсії №104650013802 від 22 вересня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2023 року у частині збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (для чоловіків - 20 років).
Обґрунтовуючи позов, позивач указав, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Київській області та отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закони №796-XII. 14.09.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII. ГУ ПФУ в Харківській області відмовлено у здійсненні такого перерахунку, покликаючись на відсутність підстав. Позивач вважає, що внаслідок протиправної відмови відповідача в перерахунку пенсії порушено його конституційне право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву Головне управління ПФУ у Київській області, зазначило, що Головним управлінням ПФУ проведено розрахунок стажу відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що за попереднім розрахунком при врахуванні норм п. 2 ст. 56 Закону № 796, за матеріалами електронної пенсійної справи на дату звернення розмір пенсії зменшується та складатиме 3006,03 грн. Станом на 14.09.2023 розмір пенсії складає 5614,68 грн.
Отже, обов'язковою умовою для застосування ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи зазначене вище, призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є недоцільним, оскільки розмір пенсії є нижчим, ніж розмір пенсії обчислений відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування." Тому проводити перерахунок пенсії з урахуванням ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не доцільно, оскільки розмір пенсії зменшується.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій наполягав, що позивач має право на перерахунок пенсії за кожний рік стажу роботи понад встановлений мінімальний стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх судкупності, суд зазначає наступне.
Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), з 09.05.2023 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Київській області, отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
14.09.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 22.09.2023 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії посилаючись на те, що відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, тобто за двоскладовою формулою.
За попереднім розрахунком при врахуванні норм п. 2 ст. 56 Закону № 796, за матеріалами електронної пенсійної справи на дату звернення розмір пенсії зменшується та складатиме 3006,03 грн.. Станом на 14.09.2023 р. розмір пенсії складає 5614,68 грн.
Враховуючи вищевикладене вирішено відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відносини з приводу призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду врегульовані Законом № 1058-IV.
Статтею 28 Закону № 1058-IV визначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років - жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом № 796-XII.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII (у редакції від 28.06.2017) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.
Позивач вважає, що має право на цю надбавку.
Предметом спору у цій справі є перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі також - Закон № 2148-VIII) до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон №796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною другою статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону №1058-IV.
Відповідно до статті 71 Закону № 796-ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.02.2012 у справі Аррас та інші проти Італії зазначено, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21 дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: «…умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж».
Вказана правова позиція полягає у тому, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії діяло положення частини другої статті 56 Закону № 796-ХІ в редакції після внесення змін Законом №2148-VIII від 03.10.2017.
На цей час Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ було внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ці норми є такими, що розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності.
Зважаючи на те, що надбавки за понаднормативний стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII позивач не мав, питання щодо її призначення повинно було вирішуватися за законодавством, що діяло на час подання заяви, тобто 14.09.2023. Тобто на підставі ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII з урахуванням змін, внесених Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.
Відповідно до цієї правової норми у редакції, що діяла на час її реалізації, умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж.
При цьому, позивач, звертаючись до відповідача з заявою, просив провести перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону № 796-ХІ без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону №1058-IV, що не передбачено чинним законодавством України.
При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання позивача у позовній заяві на постанови Верховного Суду, оскільки у них зроблено висновки щодо правовідносин, які мали місце до внесення змін у Закон № 796-ХІ Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.
Судом враховується, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21 виснувала, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.
Водночас, у цій справі мають місце правовідносини, які виникли у 2023 році.
Таким чином, провівши попередній розрахунок пенсії позивача за заявою позивача від 14.09.2023 відповідач правомірно враховував вимоги ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV. Проте, за результатами такого розрахунку розмір пенсії позивача зменшився, у зв'язку з чим відповідач правомірно відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ.
Суд зазначає, що застосування відповідачем нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, не свідчить про звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача, оскільки позивачу призначено пенсію у 2023 році.
За таких обставин, відмова ГУ ПФУ в Харківській області в перерахунку пенсії позивача з урахуванням частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ з підстав, викладених в рішенні від 22.09.2023, є правомірним.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність свого рішення в спірних правовідносинах.
З урахуванням викладеного, з огляду на правове регулювання спірних правовідносин, зміст заявлених позовних вимог, суд зазначає про відсутність підстав для висновку щодо протиправної відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 20 років. У зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.