про повернення позовної заяви
27 лютого 2025 року м. Київ Справа № 320/53815/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії.
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , в якому просить суд:
1. Через ненаправлення Відповідачем оскаржуваних постанов на адресу Позивача, витребувати у Відповідача копію постанови №57515301 від 05.10.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та копію постанови №57515119 від 05.10.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в розмірі 519,00 грн.
2. Скасувати постанову №57515301 від 05.10.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 24541,37 грн.
3. Скасувати постанову №57515119 від 05.10.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в розмірі 519,00 грн.
4. Зобов'язати Ірпінський ВДВС у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешти з майна боржника, виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші заходи, вжиті під час примусового виконання рішення за виконавчими провадженнями №57515301, №57515119.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 02.12.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.
13.12.2024 на усунення недоліків позовної заяви представник позивача подав заяву через систему "Електронний суд" про поновлення строку звернення до суду.
Суддя зазначає про те, що вчинені дії та прийняті у справі процесуальні рішення з урахуванням навантаження в роботі судді.
Розглянувши вказану заяву, перевіривши обґрунтованість причин пропуску позивачем строку звернення до суду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає таке.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Так, за правилами п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В заяві про поновлення процесуального строку представник позивача вказує, що строк вказаний в п.1 ч.2 ст.287 КАСУ не повинен застосовуватись до спірних правовідносин оскільки є загальною нормою права, а ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, яка має пріоритет над загальною та якою встановлено оскарження саме 10 робочих днів, а не 10 календарних днів, як це витікає з положення ст.287 КАСУ, а також вважає, що цей строк стосується рішень та дій виконавця, посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання саме судових рішень. Одночасно зазначає, що виконувались та оскаржувались саме постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а не судове рішення, що відповідно призводить до неможливості застосування вищенаведених положень до спірних правовідносин в цій справі. В обґрунтування даного твердження вказує, що відсутність в загальному доступі рішень та постанов державних виконавців робить неможливим додержання вищенаведених 10-ти денних строків та вважає, що до спірних правовідносин потрібно застосовувати строки звернення встановленні ч.4 ст.122 КАС України відповідно до яких строк звернення не пропущено.
Твердження представника позивача про те, що для звернення до адміністративного суду з даним позовом, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги суд вважає безпідставними, оскільки стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України є спеціальною нормою та має переважне право на застосування при обрахуванні строку для звернення учасником виконавчого провадження, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси.
Таким чином, позивачу було відомо про наявність спірних постанов під час звернення до відповідача із заявами 14.08.2023, 06.09.2023, 12.04.2024 та скаргою 10.05.2024 та при цьому позов подано до Київського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" лише 06.11.2024, тобто з пропуском 10-деннного строку з дня коли позивач дізнався про порушення його прав.
Фактично, звернення до суду відбулося зі спливом більше, ніж шість років з часу прийняття спірних постанов, не зважаючи на те, що позивач був стороною виконавчих проваджень, неодноразово був активним учасником звернень до відповідача із певними заявами та скаргою, що не виключає можливості мати доступ до матеріалів виконавчих проваджень та, як наслідок, бути обізнаним про постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Жодних обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, представником позивача не вказано і докази на їх підтвердження в матеріалах справи відсутні.
Зазначені представником позивача у заяві підстави дотримання строків звернення до адміністративного суду з позовом, суд вважає необґрунтованими, а відтак позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом без поважних причин.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Так, приписами ч.2 ст.123 КАС України регламентовано, що якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За правилами п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений ст.287 КАС України 10-денний строк звернення до суду з цим позовом, а обґрунтувань обставин та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом у справі №320/53815/24 та відмовити у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії, - повернути позивачеві.
3. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Войтович І. І.