ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" лютого 2025 р. справа № 300/600/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
адвокат Каверін Сергій Миколайович (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 1 березня 2022 р. внаслідок застосування обмеження пенсії з надбавками максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» - з 1 березня 2022 р., без застосування до розміру пенсії з надбавками обмеження максимальним розміром.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Вказав, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі за № 300/5471/21, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 17.05.2020 виплату нарахованого щомісячного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (з урахуванням надбавок, цільової грошової допомоги та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) у повному обсязі, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених пенсійних виплат. Однак здійснюючи перерахунок пенсії позивача з 01.06.2022 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 300/5471/21 від 29.04.2022, відповідач повторно обмежив розмір пенсії ОСОБА_1 , не включивши до такого індексацію за 2022 рік. При цьому застосовано надбавку ветеранам війни - учасникам АТО та надбавку за проживання в гірській місцевості, встановлені станом на 2020 рік. Тобто, розмір пенсії позивача станом на червень 2022 року залишився на рівні 2020 року. Звернув увагу, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач вважає, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки в даному випадку застосуванню підлягають норми Закону №2262 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016, а не норми Закону №3668. Вказав, що з березня 2022 року розмір пенсії позивача мав підвищитися на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї Постанова №118 (в розмірі 1,14).Однак, вказаний розмір пенсії ОСОБА_1 відповідач обмежив максимальним - 21043,3 грн, цим самим знівелювавши формально здійснену в перерахунку пенсії індексацію, передбачену Постановою № 118. Крім того зазначив, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 300/5471/21 від 29.04.2022, яке набрало законної сили, встановлено дату початку перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром, без зазначення кінцевої дати перерахунку та виплат, а тому відповідач зобов'язаний у подальшому виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, незалежно від її перерахунків. Таким чином, на думку позивача, повторне обмеження максимального розміру пенсії позивача за рахунок невиплати позивачу індексації, є протиправним.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 відмовлено ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання до адміністративного суду цього позову; позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору (а.с.15-18).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року повернуто позовну заяву (а.с.25-28).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 300/600/24 про повернення позовної заяви скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У зазначеній постанові апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI та частини другої статті 22 Закону № 3551-XII (а.с.48-51).
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.06.2024 відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.56-57).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Зазначила про те, що приписами статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011, встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Проте тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI; 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.Вказала, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова КМУ №118), №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова КМУ №168), №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» позивачу здійснено з 01.03.2022 та з 01.03.2023 відповідно, перерахунки його пенсії. Представником відповідача зазначено, що пенсія позивача не обмежена максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, а тільки виплачується без урахування нарахованих індексацій (а.с.60-67).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання Постанови КМУ №118, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу здійснено перерахунок його пенсії.
Як встановлено з розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.03.2022 при обчисленні пенсії за вислугу років пенсійним органом враховувалося грошове забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад - 8320 грн, оклад за військове звання - 1480 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 4900,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 9709,40 грн. Основний розмір пенсії (70% грошового забезпечення) - 17086,58 грн., з урахуванням індексації - 19478,70 грн, розмір нарахованої пенсії становить 24002,64 грн. Призначено до виплати з урахуванням максимального розміру - 19340 грн. (а.с.80).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі за № 300/5471/21, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 17.05.2020 виплату нарахованого щомісячного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (з урахуванням надбавок, цільової грошової допомоги та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) у повному обсязі, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених пенсійних виплат.
На виконання зазначеної постанови, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу здійснено перерахунок його пенсії.
Так, згідно з перерахунку з 01.06.2022 за пенсійною справою ОСОБА_1 № 0910007119 при обчисленні пенсії за вислугу років пенсійним органом враховувалося грошове забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад - 8320 грн, оклад за військове звання - 1480 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 4900,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 9709,40 грн. максимального розміру - 19340 грн. Основний розмір пенсії (70% грошового забезпечення) - 17086,58 грн, з урахуванням індексації згідно Постанови КМУ №118 - 19478,70 грн, розмір нарахованої пенсії становить 24002,64 грн. Призначено до виплати з урахуванням максимального розміру - 21043,30 грн (а.с.81).
На адвокатський запит представника позивача від 27.07.2023, відповідач листом від 04.08.2023 № 0900-0202-8/37019 повідомив позивача про перерахунок пенсії на виконання постановиВосьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі за № 300/5471/21, внаслідок чого, розмір пенсії ОСОБА_1 становить 21043,30 грн (а.с.9-10).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром внаслідок проведеного перерахунку пенсії, позивач через уповноваженого представника звернувся із даним позов до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 № 911-VIII, від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон №3668-VI), максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом № 3668-VI частину п'яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Статтею 64 Закону №2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 року:
перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та одночасного обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
Суд звертає увагу на те, що питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справі № 300/5471/21.
Так, упостанові від 29.04.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд за результатом розгляду справи № 300/5471/21вказав на те, що «…положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суб'єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах, надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром…».
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі за № 300/5471/21, що набрала законної сили, є остаточним судовим рішенням, обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 з 17.05.2020 (дати, зазначеної у цьому рішенні суду).
Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання.
Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: "resjudicataproveritatehabetur!" "судове рішення має прийматися за істину" (у більш вільному трактуванні формулюється так: "що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Таким чином, остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
Європейський суд з прав людини в ухвалі від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" (заява № 43331/12) зауважив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Отже, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрату актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.
Водночас, за обставин цієї справи, судом не встановлено відповідних змін у законодавстві з моменту набрання законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі за № 300/5471/21, в частині прийняття органом законодавчої влади нових законодавчих приписів щодо встановлення обмеження максимального розміру пенсій для осіб, які отримують пенсію за Законом України № 2262-ХІІ.
Натомість рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
З врахуванням висновків вказаного рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України не вносилися зміни в Закон № 2262-ХІІ в частині обмеження розміру пенсій, які призначені відповідно до вказаного Закону.
До того ж, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 11.07.2022 у справі №620/613/21, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» положення про підвищення пенсій з 01.03.2022 «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведені положення постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 суперечить приписам Закону № 2262-XII (з урахуванням вказаних вище рішень Конституційного Суду України), які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Суд дійшов висновку, що ці дії територіального органу ПФУ щодо обмеження розміру проіндексованої з 01.03.2022 пенсії до так званого «максимального розміру» є протиправними, виходячи із наведених вище мотивів (відсутність правових підстав для обмеження розміру пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262 «максимальним розміром»).
Отже, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 «максимальним розміром», без виплати нарахованої з 01.03.2022 індексації пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118.
Щодо позову в частині виплати надбавками, окрім вищенаведених висновків суд зазначає наступне.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
На підставі статей 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення суд обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2022 пенсію з урахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів.
Враховуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій підлягає до часткового задоволення.
Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаною нормою передбачено право, а не обов'язок суду встановлювати такий вид судового контролю за виконанням рішення суду.
Враховуючи те, що позивач не надав суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права ОСОБА_1 , суд не бачить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі.
Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення сторонами будь-яких витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 263, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження у виплаті ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, без виплати з 01.03.2022 індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2022 пенсію з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), адреса: вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.