27 лютого 2025 року Справа № 280/5053/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Дзісь Андрія Романовича (вул. Магістратська, 5, м. Вінниця), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
31.05.2024 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Дзісь Андрія Романовича, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу перерахувати пенсію зарахувавши до страхового стажу у трьохкратному розмірі періоди військової служби в особливий період.
зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 02.05.2024 року зарахувавши в трикратному обчисленні час проходження військової служби в особливий період з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, 14.04.2023 по 09.08.2023, 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує на те, що 02.05.2024 він звернувся до відповідача з заявою в якій просив зарахувати в трикратному обчисленні час проходження військової служби в особливий період з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, з 14.04.2023 по 09.08.2023, з 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024, проте отримав відмову. Позивач вважає, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, в зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги
Ухвалою від 03.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін.
21.06.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
28.06.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що вже існує рішення з того самого спору і між тими самими сторонами, про той самий предмет (рішення суду по справі №280/2572/24), що, в свою чергу є підставою для закриття провадження у справі. Також, позивач не звертався із відповідною заявою про перерахунок пенсії за формою, як того вимагає Порядок №22-1, а відповідач не розглядав відповідну заяву по суті та не приймав жодного рішення щодо права позивача на перерахунок йому пенсії, то відсутні підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, дія Положення №530 та Положення №393 не поширюється на спірні правовідносини, оскільки позивачу було призначено саме пенсію за віком відповідно до Закону №1058, тому підстави для зарахування періоду проходження військової служби позивачем в зоні проведення антитерористичної операції в кратному розмірі відсутні. Просить суд закрити провадження у справі та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.03.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії зарахувавши до страхового стажу періоди участі в бойових діях з 2016 по 2020 роки у пільговому обчисленні один місяць за три.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 18.03.2024 №4976-4226/Л-02/8-0800/24 відмовлено у зарахуванні до страхового стажу у пільговому обчисленні вищезазначені періоди військової служби.
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у проведенні перерахунку пенсії, звернувся з позовом до суду, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу перерахувати пенсію зарахувавши до страхового стажу у трьох кратному розмірі періоди військової служби в особливий період;
зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію з 04.03.2024 зарахувавши в трикратному обчисленні час проходження військової служби в особливий період з 31.08.2016 по 26.11.2016, з 07.12.2016 по 15.12.2016, з 28.03.2017 по 17.06.2017, з 28.06.2017 по 07.08.2017, з 18.08.2017 по 29.11.2017, з 17.04.2018 по 14.10.2018, з 07.11.2019 по 09.07.2020, з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, з 14.04.2023 по 09.08.2023, з 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року по справі №280/2572/24 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати пенсію зарахувавши до страхового стажу у трьох кратному розмірі періоди військової служби з 31.08.2016 по 26.11.2016, з 07.12.2016 по 15.12.2016, з 28.03.2017 по 17.06.2017, з 28.06.2017 по 07.08.2017, з 18.08.2017 по 29.11.2017, з 17.04.2018 по 14.10.2018, з 07.11.2019 по 09.07.2020.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2024 зарахувавши до страхового стажу в трикратному обчисленні час проходження військової служби з 31.08.2016 по 26.11.2016, з 07.12.2016 по 15.12.2016, з 28.03.2017 по 17.06.2017, з 28.06.2017 по 07.08.2017, з 18.08.2017 по 29.11.2017, з 17.04.2018 по 14.10.2018, з 07.11.2019 по 09.07.2020.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Відмова обґрунтована тим, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до стажу періоди з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, з 14.04.2023 по 09.08.2023, з 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024 з розрахунку один місяць служби за три місяці, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача з зазначеного питання.
В заяві від 04.03.2024 позивач ставив питання щодо зарахування у пільговому обчисленні лише періоду з 2016 по 2020 рік, а відповідно відповідач не розглядав питання зарахування у пільговому обчисленні періодів з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, з 14.04.2023 по 09.08.2023, з 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024 та не відмовляв позивачу у задоволенні зазначеної частини вимог.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі №280/2572/24 апеляційна скарга ГУ ПФУ в Запорізькій області залишена без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року залишено без змін.
02.05.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії зарахувавши до страхового стажу періоди участі в бойових діях з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, з 14.04.2023 по 09.08.2023, з 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024 у пільговому обчисленні один місяць за три.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 20.05.2024 №9116-8496/Л-02/8-0800/24 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви та повідомлено, що зарахування періодів участі в бойових діях в кратності один місяць служби за три - чинним законодавством не передбачено.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає таке.
Щодо закриття провадження у справі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Підставою звернення до суду по справі №280/2572/24 послугувала відмова відповідача, оформлена листом від 18.03.2024 №4976-4226/Л-02/8-0800/24, щодо здійснення перерахунок пенсії зарахувавши до страхового стажу періоди участі в бойових діях з 2016 по 2020 роки у пільговому обчисленні один місяць за три.
Підставою звернення до суду по справі №280/5053/24 послугувала відмова відповідача, оформлена листом від 20.05.2024 №9116-8496/Л-02/8-0800/24, щодо здійснення перерахунок пенсії зарахувавши до страхового стажу періоди участі в бойових діях з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, з 14.04.2023 по 09.08.2023, з 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024 у пільговому обчисленні один місяць за три.
Тобто підстави звернення до суду по вищезазначеним справам різні, в зв'язку з чим відсутні підстави для закриття провадження у справі.
Щодо суті позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За ч. 1 ст. 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями, зокрема, шляхом прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону №2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
За ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2011-ХІІ) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби; […] - час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
За ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (в редакції, чинній як станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, так і станом на час звернення із заявою про перерахунок пенсії) (далі - Закон №1788-ХІІ) військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
За п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393), яка на час виникнення спірних правовідносин діяла в редакції від 13 травня 2023 року, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
а) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;
таємно;
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Згідно п. 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/26071 (далі - Положення №530) (у редакції, чинній як станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, так і станом на час звернення із заявою про перерахунок пенсії), при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог п. п. 2.4 та 2.5 цього розділу):
1) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;
час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України “Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки»;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;
час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» (зі змінами);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;
інші періоди, зазначені в підпункті “а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами);
крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.
При розгляді даної справи суд також враховує висновки Верховного Суду викладені в постановах від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17, від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а, від 31 серпня 2022 року у справі №185/6919/16, від 17 жовтня 2022 року у справі №340/395/17, від 18 січня 2023 року у справі №1.380.2018.003739, від 31 березня 2023 року у справі №160/6146/19.
З огляду на вищезазначені приписи Законодавства та практику Верховного Суду, суд вважає, що заява позивача 02.05.2024 про перерахунок пенсії із врахуванням до його страхового стажу періодів проходження військової служби з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, з 14.04.2023 по 09.08.2023, з 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024 - у пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці - є обґрунтованою, а відмова відповідача у такому зарахуванні є протиправною.
Додатково суд звертає увагу, що за ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно п. 1.1 Порядку №22-1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (із змінами, в редакції станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) (далі - Порядок №22-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Заява про призначення, перерахунок пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту […], через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія) з використанням електронного підпису, […].
За п. 1.8 Порядку №22-1, якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
За п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Суд наголошує, що заяву позивача від 02.05.2024 відповідачем всупереч приписів Порядку №22-1 розглянуто в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».
Таким чином, заява позивача безпідставно не була розглянута відповідачем по суті відповідно до приписів Порядку №22-1 та за результатами її розгляду не було прийнято належного рішення, передбаченого ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV та п. 4.7 Порядку №22-1.
Зміст заяви позивача, яка була подана у довільній формі, дає змогу оцінити намір заявника (здійснити перерахунок пенсії, виходячи із зарахування до трудового/страхового стажу позивача періоди його участі в бойових діях у пільговому розмірі); крім цього, до заяви позивачем було долучено ряд документів, які мають бути враховані при перерахунку пенсії (відповідні довідки про участь у бойових діях).
Верховним Судом в постанові від 30 травня 2018 року у справі №537/3480/17 зроблено висновок, що зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року №748/696/17.
Беручи до уваги, що заява позивача від 02.05.2024 по суті відповідно до Порядку №22-1 розглянута не була, має місце протиправна бездіяльність.
Щодо дати з якої необхідно провести перерахунок пенсії, то в силу положень статті 45 Закону №1058 та з урахуванням того, що заява про перерахунок надійшла до 15 числа місяця, то перерахунок має бути проведений з 01.05.2024.
Враховуючи те, що відповідачем не прийнято відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача у проведенні перерахунку пенсії, то суд приходить до висновку про наявність бездіяльності з боку відповідача під час розгляду заяви позивача та наявність підстав для зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.05.2024 зарахувавши до страхового стажу в трикратному обчисленні час проходження військової служби з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, з 14.04.2023 по 09.08.2023, з 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024.
Решта доводів та заперечень сторін, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідач правомірність своєї бездіяльності належними та допустимими доказами не довів.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
В зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, питання щодо його розподілу судом не вирішувалось.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Дзісь Андрія Романовича (вул. Магістратська, 5, м. Вінниця), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не перерахунку ОСОБА_1 пенсії шляхом зарахування до страхового стажу у трьох кратному розмірі періоди військової служби в особливий період з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, 14.04.2023 по 09.08.2023, 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.05.2024 зарахувавши в трикратному обчисленні час проходження військової служби в особливий період з 03.06.2022 по 15.08.2022, з 23.08.2022 по 17.02.2023, з 28.02.2023 по 11.04.2023, 14.04.2023 по 09.08.2023, 20.08.2023 по 03.11.2023, з 14.11.2023 по 07.02.2024.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «27» лютого 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль