про повернення заяви без розгляду.
27 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/32809/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,,
установив:
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , про встановлення судового контролю за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, яка судом була прийнята та призначена до розгляду в порядку письмового провадження з наданням Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області можливості подати заперечення на таку заяву.
Дослідивши заяву ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , суд установив таке.
Пунктом 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи надано право подавати до суду заяви та клопотання.
Відповідно до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені в статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Процесуальні питання, пов'язані з судовим контролем за виконанням судових рішень в адміністративних справах, врегульовані статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, норми Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають можливості подачі заявником однієї заяви, яка одночасно міститиме вимогу про встановлення судового контролю за виконанням одночасно двох судових рішень.
Усупереч зазначеному, заява ОСОБА_1 одночасно містить вимогу про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 30 січня 2024 року по справі № 240/32809/23 та рішення від 08 лютого 2024 року № 240/32862/23.
Частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Ураховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки вимоги заявника про одночасне встановлення процесуальних заходів контролю за виконанням двох судових рішень не дають можливості їх розгляду та вирішення у спосіб, встановлений процесуальним законом.
Керуючись статтями 167, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Подану заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення повернути без розгляду особі, яка його подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис