про залишення позовної заяви без руху
27 лютого 2025 року м. Житомир справа №240/4599/25
категорія 102020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог процесуального законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України") про визнання відповіді протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України"), в якому просить:
- визнати відповідь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на його запит від 11.02.2025 року за №184 "11.02.25 ДПЛУ запит наглядова рада 2", яка викладена в листі №687/19-2025 від 03.02.2025, - протиправною;
- зобов'язати Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" надати йому відповідь на запит від 11.02.2025 року за №184 "11.02.25 ДПЛУ запит наглядова рада 2".
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Суд відмічає, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Однак, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, вищезазначеним критеріям чіткості та зрозумілості не відповідають.
Так, в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить визнати протиправною надану Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" відповідь на його запит на інформацію від 11.02.2025 за №184, що була оформлена листом від 03.02.2025 №687/19-2025
При цьому, в порушення вимог частини 4 статті 161 КАС України копії листа-відповіді Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 03.02.2025 №687/19-2025 до позовної заяви додано не було.
В свою чергу, обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, в тексті самої позовної заяви ОСОБА_1 вказує, що він звернувся до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" із запитом на отримання інформації від 11.02.2025 за №184, однак отримав відповідь від 19.02.2025 №1023/19-2025, яка суперечить правовим нормам Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відтак, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 неможливо встановити, що є предметом оскарження у даній справі: лист-відповідь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 03.02.2025 №687/19-2025 чи лист-відповідь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 19.02.2025 №1023/19-2025.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити йому строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- позовної заяви в новій редакції (в 2-х екземплярах) із уточненням в ній заявлених позовних вимог та приведенням їх у відповідність до фактичних обставин справи, якими ці вимоги обгрнутовані, а саме із уточненням того, що є предметом оскарження у даній справі: лист-відповідь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 03.02.2025 №687/19-2025 чи лист-відповідь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 19.02.2025 №1023/19-2025;
- належним чином завіреної копії того листа-відповіді Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", який в уточненій позовній заяві буде визначений предметом оскарження.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович