27 лютого 2025 р. Справа № 120/13535/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку для подання відзиву, а також клопотання представника позивача про повернення відзиву без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, скасування постанови та наказів та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, скасування постанови та наказів та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 24.10.2024 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, цією ухвалою встановлено відповідачам 15-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Надалі ухвалою суду від 25.11.2024 за клопотанням позивача залучено до участі у справі у справі в якості співвідповідача військову частину НОМЕР_2 . Відповідно, розгляд справи було розпочато спочатку.
06.02.2024 на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву із клопотанням про поновлення процесуального строку для його подання.
В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначив, що у визначений судом строк не мав змоги вчасно підготувати всі необхідні документи та подати їх до суду через велику завантаженість роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є районним органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби та визначених законодавством відповідальних завдань з проведення мобілізації людських та транспортних ресурсів. Оскільки в особливий період військового стану відповідач здійснює першочергові завдання щодо проведення мобілізації людських та транспортних ресурсів з метою вчасного і в повному обсязі комплектування команд, що направляються до військових частин, а також враховуючи значну завантаженість в тому числі і судовими справами, вважає, що встановлений строк для подання відзиву на цей позов ним було пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим просить його поновити.
У свою чергу 11.02.2025 від представника позивача - адвоката Грушко Ж.В. надійшло клопотання про повернення відзиву ІНФОРМАЦІЯ_1 без розгляду у зв'язку з пропуском процесуального строку. Представник позивача зазначає, що причини на які посилається відповідач як на підставу поновлення процесуального строку не заслуговують на увагу, оскільки поважність пропуску такого строку останнім не доведено належними та допустимими доказами.
Вирішуючи в письмовому провадженні заявлені клопотання суд виходить із наступного.
Особливості поновлення чи продовження процесуальних строків визначені главою 6 розділу І КАС України.
Так, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ч. 1 ст. 118 КАС України).
Згідно вимог частини 1 статті 121 ККАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 3 статті 121 КАС України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст.121 КАС України).
В той же час частина 5 статті 121 КАС України наголошує, що пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
У свою чергу особливості подання відзиву на позовну заяву врегульовано статтею 162 КАС України. Зокрема, за приписами частин 5 та 6 статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином вказаною нормою регламентується лише мінімальний строк для подання відзиву на позовну заяву. В той же час процесуальних наслідків несвоєчасного подання відзиву на позовну заяву положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.
Відповідно, навіть у випадку подання відповідачем відзиву з пропуском установленого строку, правових підстав для його повернення без розгляду не має. В такому разі процитована вище норма ч. 6 ст. 162 КАС України надає суду можливість у випадку порушення строку подання відзиву без поважних причин розглянути справу за наявними у ній матеріалами, проте аж ніяк не повертати такий відзив без розгляду.
За таких обставин клопотання представника позивача про повернення відзиву ІНФОРМАЦІЯ_1 без розгляду є безпідставним, у зв'язку з чим задоволеним бути не може.
Що ж до власне причин поважності пропуску строку подання відзиву та можливості його врахування судом, то суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначено у частинах 1 та 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд враховує, що відзив на позовну заяву є різновидом заяв по суті справи, подання якого є правом учасника справи (ч.ч. 2, 4 ст. 159 КАС України), та в якому відповідач як правило викладає свої заперечення щодо позову із посиланням на відповідні докази та норми права.
Тобто по своїй суті відзив це інструмент доведення відповідачем до суду своєї позиції (доводів, заперечень, спростувань) щодо суті спірних правовідносин та предметом спору. А для справ, розгляд яких здійснюється у письмовому провадження за відсутності сторін, - це фактично єдина можливість викласти свої аргументи щодо позову.
Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України й статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа могла скористатись своїм правом висловити свою позицію щодо позову.
Так, у справі "Салов проти України" (заява N 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява N 49684/99; пункт 30).
Отже, права на доступ до суду, на змагальний розгляд і на ефективний засіб захисту права є основоположними правами осіб, які гарантуються Конвенцією. Попри свою важливість, цілі досягнення ефективності та прискорення здійснення судочинства не виправдовують порушення цих прав.
В даному випадку суд враховує, що оскільки наразі в державі діє воєнний стан і відповідач виконує першочергові завдання щодо проведення мобілізації, метою яких є забезпечення з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а тому пропуск процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву в цьому випадку можливо визнати таким, що відбувся з поважних причин.
За цих обставин обмеження в праві подачі відзиву не буде відповідати загальним засадам справедливого судового розгляду.
Про наведене, зокрема, було наголошено Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, в якій суд вказав, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України.
Також суд враховує те, що пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з'ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму.
Таким чином зважаючи на викладене, а також беручи до уваги що розгляд цієї справи іще не є завершеним, суд з метою всебічного, повного і об'єктивного її розгляду вважає за необхідне клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити та поновити останньому строк для надання відзиву на позовну заяву.
При цьому, забезпечуючи дотримання принципу рівності учасників процесу, визначеного у статті 8 КАС України, суд вважає за необхідним встановити для позивача додатковий строк для подання відповіді на відзив тривалістю 3 дні з моменту отримання копії цієї ухвали.
Принагідно суд зазначає, що дата постановлення цієї ухвали обумовлена участю головуючого судді у навчальних заходах та перебуванням у відпустці в період часу з 10.02.2025 по 25.02.2025.
Керуючись ст. 118, 121, 162, 163, 256, 293 КАС України, -
Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву задовольнити та поновити йому строк для подання відзиву на позовну заяву у цій справі.
Встановити позивачеві 3-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному статтею 163 КАС України.
Клопотання представника позивача про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович