м. Вінниця
27 лютого 2025 р. Справа № 120/14472/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , центр, відповідач 1), Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області, відповідач 2) із позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звернення з поданням до правоохоронних органів про розміщення персональних даних до інформаційно -комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», як особи, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП»;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області видалити обліковий запис і всі персональні дані інформаційно -комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», як особи, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП».
Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 до органів поліції лише відносно осіб, які вчинили адміністративне правопорушення. Однак, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не доведено, відтак, відповідач 1 безпідставно направив до поліції звернення про доставку позивача. Зважаючи на протиправні дії центру наявні підстави для видалення облікового запису і всіх персональних даних із інформаційно -комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відносно позивача.
Ухвалою від 18.11.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін.
03.12.2024 р. надійшов відзив, в якому відповідач 2 просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що відповідно до п.56 Порядку №1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до ст. 259 КУпАП, до відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надіслано звернення, щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за ст. 210-1 КУпАП для складання адміністративних протоколів про адміністративні правопорушення, серед яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 ,який не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, зважаючи на подане звернення внесено інформацію до Інформаційного порталу Національної поліції України.
13.02.2025 р. надійшов відзив від відповідача 1, в якому вказав, що статтею 210-1 КУпАп передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Згідно статті 22 Закону №3543-XII, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом по повістках керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають право звертатись до органів поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки громадян, які вчинили правопорушення передбачені статтями 210, 201-1 КУпАП.
09.05.2024 р. позивачу здійснено оповіщення з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак позивач не прибув, відтак до ГУ НП у Вінницькій області направлено звернення стосовно доставлення позивача для складання протоколу , як особи яка вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.
Відтак, відповідач вказує, що діяв в межах наданих повноважень, відповідно, вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Ухвалою від 27.01.2025 р. витребувано додаткові докази.
Ухвалою від 27.02.2025 р. продовжено строк на подання відзиву.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд керується та виходить з наступного.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП).
Статтею 7 КУпАП визначений принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, відповідно до частин першої-четвертої, якої, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та оголошено мобілізацію, який не скасований на період спірних правовідносин.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (далі-Закон №3543-ХІІ) особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Ч. 1 ст. 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду
Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (далі-Порядок №1487), відповідно до п.56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.
Відповідно до статті 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
Згідно зі статтею 262 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.
Ці норми кореспондуються з Порядком оформлення матеріалів про адміністративне затримання визначений главою 3 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 №1376; зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941 (далі - Інструкція №1376), відповідно до пункту 1 якої з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо його складення є обов'язковим, порушника може бути доставлено до органу поліції.
У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, установлення особи, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів (пункт 3).
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, визначені пунктом 1 частини другої статті 262 КУпАП, проводиться уповноваженими посадовими особами органів поліції (пункт 4).
Протокол про адміністративне затримання (додаток 5) особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, складається згідно зі статтею 261 КУпАП на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне затримання (додаток 6) (пункт 5).
При складанні протоколу про адміністративне затримання в ньому зазначаються, зокрема:
у графі «час і мотиви затримання: припинення адміністративного правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення, для розгляду справи тощо» - припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов'язковим; забезпечення своєчасного і правомірного розгляду справи (пункт 6).
Протокол про адміністративне затримання підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого підписати протокол про адміністративне затримання у ньому робиться про це відповідний запис (пункт 8).
Надаючи оцінку правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звернення з поданням до правоохоронних органів про розміщення персональних даних до інформаційно -комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», як особи, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП», суд зазначає наступне.
Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок №1487 ) визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20).
Аналогічна норма міститься в п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. № 154 за змістом якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
Отже, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Зокрема стаття 210 і 210-1 КУпАП регламентують відповідальність порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію .
Відповідно до правил військового обліку військовозобов?язані категорії громадян зобов?язані з?являтись за викликом до районних, міських ТЦК та СП з метою взяття на облік, проходження ВЛК чи призову на військову службу. Такий виклик здійснюється шляхом вручення повістки особисто або направлення її засобами поштового зв?язку, неявка є порушенням та може настати відповідальність визначена статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, судом встановлено, що 9.05.24 р. позивачу вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, позивач 10.05.2024 р. на виклик не прибув, що ним не спростовано , чим на думку центру, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Суд акцентує увагу, що «притягнення до адміністративної відповідальності» та «вчинення адміністративного правопорушення» є різними за змістом поняттями.
Відтак, зважаючи на те, що на повістку відповідача 1 позивач не з'явився , міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звернувся в установленому законом порядку до органів Національної поліції, оскільки не було можливості скласти протокол про адміністративне правопорушення на місці його вчинення для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач 1 правомірно та за наявності на те правових підстав направив звернення до правоохоррного органу. Відповідно, вимоги заявлені до центру задоволенню не підлягають.
Визначаючись щодо вимог про зобов'язання відповідача 2 видалити обліковий запис і всі персональні дані інформаційно -комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», як особи, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП», суд виходить з наступного.
В розумінні п. 1 розділу I Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС 03.08.2017 № 676, інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
В розумінні п. 3 розділу ІІІ даного Положення бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв'язку;
Згідно п.1 -3 Додатку 1 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяві повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС 08.02.2019 № 100, визначено, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення незалежно від місця і часу їх скоєння, повноти отриманих відомостей і форми подання, а також особи заявника реєструють цілодобово уповноважені службові особи центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - органи (підрозділи) поліції), до яких звернулася особа чи надійшло повідомлення.
Заяви чи повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію можуть бути усними або письмовими.
Уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції після отримання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, зобов'язана внести відповідні відомості до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а за відсутності технічних можливостей - до журналу єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.
Отже, після надходження відповідних заяв службова особа поліції вносить відомості до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
Відповідно до статей 25-27 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 7, 40, 41 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, та з метою забезпечення формування інформаційних ресурсів, поліцією під час реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» від 14.06.2019 № 508.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача внесено до бази "ІПНП" на підставі звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП для складання адміністративних протоколів, а тому враховуючи зазначене і наведені вимоги закону відповідач діяв правомірно.
Щодо аргументів позивача про не надання ним згоди на розголошення персональних даних, то суд вказує, що пунктом 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Згідно статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» визначено вичерпний перелік випадків та умов, за яких може здійснюватися обробка персональних даних суб'єкта. До таких підстав Закон відносить наступне:
1) згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень
3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних, або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних
4) захист життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних
5) необхідність виконання обов'язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
Отже, якщо персональні дані обробляються на підставі здійснення повноважень та закону, то згода на їх обробку не потрібна.
Зважаючи, що персональні дані позивача оброблені на підставі здійснення відповідачем 2 повноважень , згода на розголошення таких даних не є обов'язковою.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідна інформація відносно позивача правомірно внесена до бази ІПНП, відтак, підстави для її видалення відсутні.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними в цілому, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ін НОМЕР_1 )
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Відповідач 2: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40108672)
Повний текст рішення сформовано 27.02.25 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна